Пятница, июля 10, 2020

14Якось ще не настільки давно, щоб видаватись казкою, жив та був в місті слави українського козацтва великий русофіл та українофоб. В тому й особливої біди не було б… Якби на біду «правнуки славних прадідів великих» одного «чорного» дня взяли тай обрали його головою міської ради, або по-закордонному мером, бургомістром – кому як більше пасує. Та йому більше за все подобалось російськомовне «градоначальник».

of_01budВеселий та незлобливий був градоначальник Карташов. Нікому не мстився. Сам брав та іншим не заважав. Більше за все полюбляв народні гуляння, які вчиняв при кожній слушній нагоді. Такий хороший!.. Обов’язково прийде та ще й затанцює. Народу подобалось, а що ще для щастя потрібно?

Одним тільки грішив «добрий» градоначальник. Дуже ненавидів українську мову, якою до речі добре володів. Одна справа володіти, а інша любити – скаже будь який хазяїн гарему.

Тільки трохи оклигав від розборок з «органами», пов’язаних з участю Карташова в сумнозвісному сепаратистському з’їзді в Сєверодонецьку, та від літнього візиту президента В. Ющенко до Запоріжжя, коли Ющенко прилюдно назвав градоначальника «паханом»… «Це питання ваших можливостей. Влада повинна бути лакеєм для своїх громадян, а ви робите з себе пахана!», - сказав тоді Ющенко.

Місяць потому, в липні 2005 року щодо Карташова було порушено кримінальну справу. Його звинувачували в тому, що з міського бюджету перераховано велику суму Запорізькому низовому козацькому війську, нібито в якості плати за охорону. Гроші перераховувалися за особистим розпорядженням Карташова. На момент порушення справи, Карташов йде у відпустку. Через місяць він повертається і, як ні в чому не бувало, приступає до виконання обов’язків градоначальника. Отакої… Президент Ющенко теж був незлобливого норову, тож порозумілися, а справу як годиться «зам’яли». Правда! Звичайно якщо ви й справді наївно повірите в таку недолугу версію…

Все що робиться – на краще. Карташов повірив в себе та своє «велике покликання». Не пройшло й року, як Запорізька міська рада рішенням від 05.07.2006 року голосує за надання російській мові в місті Запоріжжі статусу регіональної мови та ще й пропонує Верховній Раді України прийняти рішення про надання російській мові статусу другої державної мови.

Ті комуністи, соціалісти й регіонали, з яких на 90% складалася міськрада, не злякалися навіть прокурорського протесту, що Рішення грубо порушує чинні Закон Української РСР «Про мови в Українській РСР» та Постанова Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про мови в Українській РСР». Вже на наступному засіданні 28.07.2006 Запорізька міська рада вирішила відхилити протест прокурора м. Запоріжжя на рішення міської ради від 05.07.06 №15 «Про надання російській мові в місті Запоріжжі статусу регіональної мови». Тільки судові рішення дозволили тоді встановити статус-кво державної мови в Запоріжжі.

Та завзяті хлопці з ради не припинили антидержавницької діяльності. Тим більше, що їм підігрували депутати з Запорізької обласної ради, в свою чергу раз по раз провокуючи подібні дії на всю область.

Не пройшло й року, як 28.03.2007 р. міська рада приймає нове рішення «Про створення умов для подальшого розвитку російської мови у місті Запоріжжі». Тепер вже замасковано, але приймається по суті те ж рішення – «Встановити, що на території міста Запоріжжя, поряд з державною – українською мовою, в якості мови роботи, діловодства, документації та взаємовідносин населення, державних, громадських органів, підприємств, установ та організацій, а також освіти, науки і культури, може використовуватися російська мова».

Як сьогодні не дивно, але це рішення має юридичну силу й по сьогодні. Тоді вже розпочиналася масштабна економічна, яка незабаром переросла ще й в політичну, криза. Було не до того…

Далі більше… На розвиток цього знущання над Конституцією України та чинним законодавцем, Запорізька міська рада рішенням від 30.07.2008 р. затверджує програму розвитку і функціонування української та російської мов, культур у м. Запоріжжі на 2008-2012 роки.

Державна влада та її найвищий гарант президент Ющенко і на цей раз змовчала. Мабуть подяка Карташова була достатньою, і не тільки до таких «невинних» витівок.

Інакше як було можна набратися такого нахабства, щоби в ті «померанчеві» роки, а саме 08.10.2008 року прийняти рішення «Про ретрансляцію російських телевізійних каналів в запорізьких кабельних мережах та захист прав мешканців м. Запоріжжя на інформацію». Бачите як? Міська рада засвідчує, що все міське населення бажає суцільної російської мови на теле- та радіо-каналах.  Для цього рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1738 від 01.10.2008, визнається не дійсним (!) в Запоріжжі. Відповідно до даного рішення операторам та провайдерам програмних послуг негайно відновити ретрансляцію телепрограм та каналів в обсязі станом на 29.09.2008, а у разі невиконання припинити дію відповідних дозволів на розміщення мереж телекомунікаційних послуг».

Це вже не декларація, а прямий замах на інформаційний сепаратистський переворот. Влада продажного Ющенка і це пробачила. Чим би дитя не бавилося…

Тоді біло-синьо-червоних депутатів понесло ще більше… В червні 2009 року вони приймають прямо таки доленосне рішення «Про проведення у місті Запоріжжі референдуму по виявленню волі громадян міста Запоріжжя стосовно надання російській мові статусу державної мови поряд з українською. Референдум було намічено провести під час президентських виборів. І провели б, пудьте певні… Але ця витівка не сподобалася самому головному «пахану» януковичу. Мовляв не треба відволікати електорат від головної мети – виборів мене.

Коли ж регіонали остаточно прийшли до влади, і як вони думали, назавжди, потреба в російськомовних сепаратистських демаршах відпала сама собою.

Незабаром з’явився закон Колісніченка-Ківалова «Про засади державної мовної політики», і центр протистояння українських патріотів з колаборантами змістився на київські вулиці і майдани. Комітет захисту України, Мовний майдан, травневий марш, написи на футболках «Спасибо жителям Донбасса за президента»… Словом, все те, що довело народ України до повстання та вигнання януковича разом з владою ригів-комуняк.

Таким чином ні наступний (з 2010 по 2014 роки) склад міської ради, ані теперішній вже не приймали якихось рішень та не виступали з російськомовними ініціативами… Але це так тимчасово, до «кращих» часів. Нинішня рада за своїм складом виглядає достатньо здатною на щось подібне.

Та чи так вже треба? Згадаємо, не одне «російськомовне» рішення Запорізької міською ради (за виключенням) першого не відмінено, а значить вони продовжують діяти. Тільки й того, що не виконуються.

Чи так вже й не виконуються?

У лютому-березні цього року один з жителів міста Запоріжжя Микола Ралик (відомий на весь обласний центр борець з амброзією) звернувся до Запорізької міської ради із вимогою привести діяльність офіційного сайту до вимог чинного законодавства України. А саме викладати новини державною мовою.

І ось яку дурню за підписом керуючого справами виконкому Р.А. Омельяновича отримав у відповідь.

7-unnamed

8-unnamed

Як бачимо на початку використано блок-відписку на подібні запити тієї ще «регіональної» міськради. З брехливими хибами посилань й спотворенням змісту Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин. Це ми вже давно пройшли, а пан Омельянович тільки почав опановувати, але як справній «риг» не з того боку.

Далі він посилається на Конституцію України та статті 10 і 24 Закону України «Про засади державної мовної політики». При цьому сам же констатує, що відповідно до положень згаданих статей «тексти офіційних повідомлень, оголошень, офіційна інформація про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування поширюється державною мовою».

Що є тоді, питається, новини про діяльність міської ради та її виконавчого комітету, розміщені на офіційному сайті «Офіційний портал Запорізької міської влади» http://meriazp.gov.ua/, як не «офіційна інформація про діяльність органу місцевої влади»?

Пан же Омельянович, як той казковий «солом’яний бичок» вперто наполягає, що він справжній баран, - «Новини цього розділу також не є офіційною інформацією про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, яка поширюється державною мовою».

Що в цьому сенсі можна сказати міській владі? Що сказати про ту бабу з народної пісні, що бачить овес, а каже – гречка. Просто так з вродженої впертої зловредності?

Тут доречно тільки порадити… Нагадуємо, що закон, на який посилається пан Омельянович містить ще й статтю 11, частина 2 якої визначає, що «Держава гарантує відвідувачам органів державної влади і органів місцевого самоврядування надання послуг державною мовою, а в межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, - і цією регіональною мовою (мовами). Необхідність забезпечення такої гарантії має враховуватися при доборі службових кадрів».

В цьому зв’язку звертаємо увагу міського керівництва на останнє речення цього пункту. Як ви добирали кадри до прес-служби міського голови (начальник Мішок Ольга Петрівна, на посаду керуючого справами виконавчого комітету Запорізької міської ради – Омельяновича Романа Анатолійовича. Та й до самого відділу організаційної та кадрової роботи (начальник Савенко Олена Володимирівна). До того ж нібито заборонено в органах влади «кумівство» - коли начальник та підлеглий родичі. Маємо на увазі першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Мішок Сергія Миколайовича та начальника прес-служби Мішок Ольги Петрівни.

buryak-vzglyadШановний пане голова Запорізької міської ради Володимир Вікторович Буряк. Ваші змагання в опануванні державної мови викликають повагу. Приємно чути, як від одного публічного виступу до іншого, від сесії до сесії з Вашого лексикону зникає суржик. Так тримати!..

Разом з тим, скоро минає перший рік Вашої каденції в якості міського голови. Чи не пора навести лад в мовній та кадровій політиці довіреного Вам виборцями органу місцевого самоврядування – Запорізької міської ради?

 

Спецкор, "Правозахисник Запоріжжя"

Комментарии   

+2 #2 Орест 21.09.2016 09:56
Хлопці, ми ж українці, мать ...
+3 #1 гість 20.09.2016 17:33
Дійсно, сьогодні для нас мова – це не тільки феномен культури, це ще й фактор безпеки. На превеликий жаль сьогодні стараннями "руского міра" небезпека, війна, руїна і смерть промовляють до українців російською мовою. І люди на Донеччині це розуміють, як розуміють і на Запоріжжі.

You have no rights to post comments