Пятница, марта 29, 2024

img_534a51008f8df_c_cУ Європі завершено об’єднання енергетичних ринків на добу наперед. Що це їм дало? Формування єдиної ціни на електроенергію по всій Європі і низькі тарифи на електроенергію та тепло. Усього навсього. Яким чином? Дуже просто. Шляхом конкуренції на оптовому ринку та роздрібному ринку постачальників відповідних послуг. Така модель називається  Європейський ціновий зв’язок (EPC).

Наприклад, у Балтійському регіоні за рахунок будівництва інтерконекторів, нових зв’язків з країнами Скандинавії, збільшення перетоків тощо оптова ціна на електроенергію впала за чотири роки вдвічі за рахунок впливу конкуренції на відміну від України, де ця ціна постійно зростає, тому що нема конкуренції і між незалежними (їх на ринку нема, бо нема самого ринку) роздрібними постачальниками цих послуг.

Це відбувається за рахунок так званої волатильності ціни. Це фінансовий показник, що характеризує тенденцію ринкової ціни або доходу, що змінюються в часі. Він є найважливішим фінансовим показником і поняттям в управлінні фінансовими ризиками, де представляє собою міру ризику використання фінансового інструменту за заданий проміжок часу. Для розрахунку волатильності застосовується статистичний показник вибіркового стандартного відхилення, що дозволяє інвесторам визначити ризик придбання фінансового інструмента.

На ділі це означає, що оптова ціна на електроенергію протягом доби постійно змінюється і за рахунок перетоків між країнами, ринки яких об’єдналися, приходить до певного середнього значення. Усі ринки в Європі працюють в єдиній системі і це дає чудовий економічний ефект. Це формує єдину середню ціну на електричну енергію по всій Європі. При об’єднанні енергетичних ринків ціна електроенергії суттєво знижується. Так само має працювати і газова біржа, яка наразі не працює, так формується і функціонує експорт/імпорт газу і взаємні перетоки електроенергії, враховуючи наявність її надлишку в пікові години.

Якби синхронізація відбулася, взаємні перетоки електроенергії між Україною та сусідніми країнами постійно вирівнювали б ринкову ціну, яка б не залежала ні від Регулятора, ні від Уряду. Ціну регулювання ціни електроенергії нашим Урядом, ми, як побутові споживачі, знаємо дуже добре. Нас ніхто не питає, якого постачальника цих послуг ми хочемо, ніхто не пропонує варіанти. Цинічні чиновники і так звані експерти, які спілкуються від Українського народу з Європою, стверджують, що громадяни не скаржаться на відсутність вибору. Хіба наші громадяни мали колись цей вибір, чи розуміють, що їм необхідно вимагати диверсифікацію джерел постачання тощо?! У нас сім десятків років була планова економіка, а потім прихватизація обленерго (ТЕС). Що Український громадянин може вимагати в цих умовах? Хто зацікавлений в роз’ясненні йому цих його прав? Власник ДТЕК? Як би не так. Уряд? Як би не так. Регулятор? Як би не так. Міненерговугілля? Як би не так.

Їм треба займатися експортом електроенергії у власних інтересах і отримувати максимальний маржинальний прибуток.

Вже більше півроку діє драконівська постанова Уряду від 22 березня 2017 року № 187, яка блокує роздрібний ринок і підлягає скасуванню. Уряд пообіцяв її скасувати, але це не в його інтересах. Це в інтересах Українського народу, але не в інтересах Уряду України.

Для можливості залучення Європейського Партнера ГТС та згідно з пунктом 5 Плану реструктуризації публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” з метою відокремлення діяльності з транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2016 року № 496, Мінекономрозвитку, Міненерговугілля, Мінфіну, НКРЕКП (за згодою), Антимонопольному комітету доручалося до 1 січня 2017 року розробити за участю експертів Секретаріату Енергетичного Співтовариства та подати на розгляд Кабінету Міністрів України законопроект щодо внесення змін до відповідних законів щодо, зокрема, визначення порядку та умов концесії майна, що використовується для забезпечення транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу і не підлягає приватизації. Термін був визначений до 1 січня 2017 року.

Станом на 1 листопада 2017 року законопроект в парламенті не зареєстровано, хоча Європейська сторона зі свого боку зробила все, що могла. Україна в особі Уряду проігнорувала це. Чому? Тому що Уряд України на ділі не зацікавлений у впровадженні нинішніх європейських цінностей щодо прозорості і чесності ринкових відносин.

Світлана Сидоренко, "Хвиля"

Комментарии   

+1 #11 прохожий 20.11.2017 20:25
Ты даже не туземец, ты луГандонец.
0 #10 рыбак тимофей 20.11.2017 18:20
забудь обо мне, о туземец ! сосредоточься на Кришне.
+1 #9 прохожий 20.11.2017 07:33
И тут, как говорится, лугандонистого сепаратюгу тимоху понесло. Бальзам на его израненное бандеровцами тело пролил опус "почему?" Кладбищенская тема ему по душе, видать задумывается уже куда приспособить свои бренные останки. И хоть сам постоянно базланит, что Кришна учит о переселении душ, его же плоть, по-Фрейду, взывает к загробному комфорту. Но нахрен ты украинской земле. Этот сепаратистский круговорот в природе нужно прекращать. Езжай подыхать в эРэФию.
0 #8 рыбак тимофей 20.11.2017 06:57
а всякие разговоры праздношатающихся о волонтильности рынка кладбищенских услуг необходимо пресекать в корне, тем более , что в стране война. виновных в разжигании межкладбищенской розни и сталкивании копачей лбами , ущемлять в правах и лишать работы с последующим выселением в лесопосадки. господин гройсман, покажите же наконец что значит быть настоящим премьер министром !
0 #7 рыбак тимофей 20.11.2017 06:42
пральна ! учитывая нарастающий украиномовный поток европейцев в сторону погоста, это безобразие нет больше сил терпеть. родня усопшего украинца просто обязана оплачивать аренду места залегания их бывшего родственника. плюс налог за причинение вследствие разложения покойника вреда окружающей среде. товарищ гройсман, срочно примите соответствующие меры, дэржава и офшоры терплять збытки !.
+3 #6 почему? 20.11.2017 05:54
Есть ещё много почему, поэтому я крайне возмущена неповоротливостью и популизмом нашей власти, просто крайне.
Почему до сих пор не проведена реформа кладбищ, я вас спрашиваю? Почему до сих пор не принят закон "О рынке кладбищ"? Почему до сих пор у нас торжествует монополизм на этом рынке услуг? Почему до сих пор все кладбища не переданы в частные руки? Почему стоимость захоронения значительно ниже, чем в Европе? Почему до сих пор она не приведена в соответствие с ценами на ритуальные услуги в Европе и не считается по формуле Кладбище+, учитывающей транспортировку покойников из Роттердама? Почему уголь, добытый на шахтах Ахметова в Павлограде Днепропетровской области, транспортируется из Павлограда в Днепр, а оплачивается потребителем в цене тепла, как привезенный из Роттердама, а покойники транспртируются по местным тарифам? Чем покойники хуже? Почему покойники после захоронения лежат бесплатно? Это что за коммунизм такой? Где абонплата за присоединение к кладбищу? Почему, спрашивается, формула "деньги ходят за пациентом", введенная для будущего здравопохоронения, не дополнена словом "и за трупом"?
Где вообще Рева? Почему в его планы входит только ликвидация финансовой помощи государства на погребение? А остальное кто должен делать?
+1 #5 ФБР 19.11.2017 22:48
Пороха Ждет, тюрма в США ,
+4 #4 прохожий 19.11.2017 19:07
Как не печально, но вся эта шобла-ебла держится на народе, который не мычит не телится. Дает на себе ездить и проводить всевозможные опыты. И так будет, пока этот народец не выдавит из себя раба по капле.
+4 #3 гость 19.11.2017 18:46
Сегодня Порошенко, ни за что по сути не отвечая, контролирует МИД, силовиков, правительство в целом, парламент через ручные фракции и зависимых депутатов, судейский корпус, прокуратуру, средства массовой информации. Он лично назначает всех - включая третьеразрядных полковников Минобороны и глав районных администраций.
Разделение ветвей власти не работает. Потому что в реальности нет никаких независимых ветвей власти; есть щупальца президентского спрута, опутавшего весь государственный аппарат.
В сложившихся условиях реформировать страну, закончить войну, добиться справедливости и достойной жизни для украинцев невозможно - гарант Коррупции будет блокировать любые изменения, угрожающие режиму его безграничной царской власти.
Выход один - избавиться от президентской власти как избавляются от раковой опухоли, от ненужного пятого колеса в телеге. Просто выкинуть президента на свалку истории.
Внести изменения в Конституцию. Сделать систему государственного управления простой, логичной, понятной: парламент, правительство, суд. Надо уменьшить количество депутатов Верховной Рады в два и даже более раза - 150 народных избранников будет в самый раз. Зато все они будут известны, подконтрольны избирателям, и каждого легко можно будет отозвать.
Верховную Раду надо избирать максимум на два года. Формируемое парламентом правительство тоже должно работать не более двух лет. Избираться также на два года должны все судьи, все прокуроры, и все комиссары муниципальной полиции (шерифы).
+4 #2 гость 19.11.2017 16:34
Можно, конечно, долго спорить о национальной идее, и этот спор обязательно будет; он нужен, как и сама национальная идея. Можно и нужно ломать копья вокруг экономической модели, фискальной политики; нащупывать точки экономического роста, и думать как привлекать инвестиции. Обязательно нужно уничтожить экономическую базу олигархата, пересмотрев итоги приватизации. И просто необходимо по-настоящему заняться войной, чтобы закончить её нашей победой.
Но всё это потом. Первоочередная задача - ликвидация неограниченной царской власти в Украине. Не "конституционная реформа", не вечная "борьба с коррупцией", и даже не импичмент. А ликвидация самой должности, функции президента, системы ничем неограниченной и никому неподотчётной президентской (царской) власти, как несоответствующей самому устройству украинского государства, и несущую прямую угрозу его безопасности.

You have no rights to post comments