У Запоріжжі проживає більше ста національностей. Це тисячі людей різних поглядів, різного кольору шкіри і віросповідання. Та всі ми об’єдналися  у велику і потужну родину. Особливо – коли у країні почалася російсько-українська війна. Всі ми, не роздумуючи, вийшли на площі і майдани, і, повсякденно розмовляючи різними мовами, в той момент заговорили одною – українською мовою, сміливо  і впевнено заявивши під жовто-блакитним прапором: «Запоріжжя – це Україна!»

Звідтоді ми всі собою, своїми серцями і любов’ю закрили від ворога запорізьку землю, на якій пліч-о-пліч живемо і працюємо!

Ми не байдужі до того, що відбувається в нашому краї і з гордістю й ентузіазмом беремо участь у всіх сферах його розвитку

Особливо болять наші серця за культуру. Бо ж є справедлива істина: «Коли не хочеш кувати зброю для війни – розвивай культуру і виховуй духовно багату особистість». Тому з повною відповідальністю, усвідомлюючи, що Запоріжжя є прифронтовою зоною, ми з усіх сил намагаємося втримати тут мир і злагоду, не пустити ворога на нашу землю. Та виявилося, що вороги є і поміж нас – вороги національної єдності, стабільного розвитку і справді культурно розвиненого Запоріжжя. Ці люди намагаються нас роз’єднати, поділити на своїх і чужих, і не допустити національні товариства до участі в розбудові сильного Запоріжжя і його культури. І тим самим послабити, підірвати наші позиції на самій лінії фронту. Саме такі люди, як депутат обласної ради Тетяна Ковиліна.

Не роз’єднуйте наше суспільство в той час, коли в країні точиться війна!

Сьогодні під час засідання конкурсної комісії по визначенню переможця конкурсу на керівника театру імені Магара шановна Тетяна Ковиліна мала сміливість не тільки знову необґрунтовано звинуватити директора Депкульту Владислава Мороко (власне, який, прийшовши у культуру, у часи розгортання війни, у 2014 році доклав грандіозних зусиль для об’єднання усіх  національних товариств Запоріжжя) у використанні свого службового становища, але й заявила, що запорізькі національні меншини не мають жодного відношення до культури і особливо – до театру Магара. Та нагадаю, що саме цей заклад став колискою міжнаціональних фестивалів. І ми ставимося до цього закладу як до «батька» культури, в тому числі й до національних культур. Театр Магара часто єднає нас, і ми будемо боротися за його світле майбутнє. Саме тому представник від наших національних товариств ввійшов до конкурсної комісії. До речі, і самого пана Мороко можна зрозуміти – він як ніхто інший заслуговує брати участь у долі закладів культури. Бо він з ними працює щодня, щохвилини.

І коли нас звинувачують у тому, що ми працюємо в одній зв’язці з Департаментом культури ОДА, то це скоріше комплімент і визнання нашої сили духу і єдності дій і прагнень до розвитку. Бо саме всім разом нам можна розвивати культуру і не здаватися ворогам, які зазіхають на нашу землю зі сходу!

Чи вам не знайомо, шановна Тетяна Миколаївно, як працювати у команді, і підтримувати один одного?.. І сьогодні ми вже принципово заявляємо вам:

ми не відступимо, і на кожну вашу образу будемо відповідати ще більшим єднанням і протистоянням як зовнішнім, так і внутрішнім ворогам!

Шкода тільки одного: що ви вважаєте національну єдність під час війни «цирковим фарсом і клоунадою». Сміливо скажу від імені всіх націоналів: найбільша біда України – це люди, які не бажають працювати в команді і воюють із середини, засуджують, відсуджують, звинувачують і розділяють суспільство, роблячи його слабким.

Тому звертаємося до вас, шановна Тетяно Миколаївно з величезним проханням: перестаньте сіяти недовіру і ворожість один до одного, а краще об’єднайтеся з людьми для досягнень у галузі культури. Не звинувачуйте націоналів, бо ж ми як ніхто сьогодні за Україну і за Запоріжжя! Розумію вас як депутата, адже політика без бруду не обходиться. Але не треба вливати бруд у культуру!

Сподіваємося на співпрацю, і все буде - Україна!!!

Науфаль ХАМДАНІ,

Президент Асоціації національних меншин Запорізької області

Джерело: newsclub.zp.ua

You have no rights to post comments