Среда, мая 27, 2020

34_ammofos-chere-ruДоля найбільшої української річки не на жарт хвилює вчених, однак їхні аргументи розбиваються об офіційну позицію – з Дніпром нічого страшного не відбувається. Хоча наукові дослідження свідчать якраз про протилежне.

На очах журналістів дослідники з МОЗ і лаборанти експедиції узяли взірці води в селі Радуль Чернігівської області – найпівнічнішій точці українського Дніпра на кордоні з Білоруссю. Матеріал потрібен для дослідів на санітарно-хімічні, токсикологічні, бактеріологічні та інші показники. Окремо відібрали проби на азот, фосфати, залізо, нафтопродукти тощо. Так саме забори були зроблені неподалік Києва в місті Українка, а також у Дніпрі, Запоріжжі, Херсоні.

Роками українські академіки та професори доводять - у Дніпрі не вода, а коктейль із токсичних відходів. І щороку до букета додаються нові отруйні речовини. Офіційні інстанції твердять - із Дніпром не відбувається нічого страшного.

Працівники лабораторій попередньо кажуть, що вода у місцях заборів має бути чистою, бо береться через течію посередині річки. Але попри це в усіх точках забору екоінспекція фіксує перевищення норм заліза та марганцю у деяких місцях у понад два рази. Кажуть, таким є природний хімічний склад води у Дніпрі. У центрах МОЗ результати оптимістичніші - перевищення змісту заліза тільки в одному місці. Додаткові забори вражають – на километр нижче Бортницької станції аерації, поруч із пляжем у селі Вишеньки результати показали перевищення комплексу кишкових паличок в три рази. 

86ka-1Дніпро поділений на сектори і вимірюється санітарними нормами поза межами міст для риб і у міській зоні – для людей. Тут норми у десятки разів вищі. І саме цим державні центри і екоінспектори пояснюють різницю своїх результатах. МОЗ вимірює воду насамперед з огляду на безпеку людини, інспекція – для риби. Вчені ж стверджують, що норми мають бути єдиними і орієнтуватися на флору і фауну водойм. Бо це не людське середовище проживання, а рідна стихія для мікроорганізмів – дрібних рачків, молюсків, одноклітинних. Науковці наголошують, що чимало з них, корисних і очищувальних для води, вимерли через людську діяльність. Яка підвищила у Дніпрі вміст фосфатів, нітратів, заліза, марганцю і нафтопродуктів. Особливо біля Запоріжжя:

2-326_c_c_c

Червона річка. Вона десятиліттями несе потоки промислових відходів до головної водної артерії міста Дніпро. Вода забарвлюється в червоний колір в шламонакопичувачі металургійно го заводу "Запоріжсталь", змішується з річковою водою і продовжує далі свій шлях.

 

Вчені переконані, що річка пересичена викидами підприємств настільки, що можна говорити про катастрофу. Однак це нічого не дасть, бо на державному рівні всі їхні заклики просто ігнорують. "Дніпро помирає повільно, але вірно", - такий підсумок роблять науковці. І надії, що щось може змінитися, в них уже немає.

Тетяна Фруктова, ТСН

Комментарии   

+1 #1 прохожий 10.09.2016 11:25
Сколько помню себя, эта "краснючка" в Запорожье льет свои отравленные воды в Днепр. И всем похер.

You have no rights to post comments