В Луганске на митинг против блокады согнали студентов

Головний донецький сепаратор оголосив Києву ультиматум — або до 1 березня вирішуєте питання з блокадою, або ми націоналізовуємо українські (ахметовські!) підприємства на території ДНР-ЛНР і переорієнтовуємо потоки вугілля, металу і ще там щось на інші, неукраїнські ринки. На які такі ринки, хто потребує донецьке вугілля і прокат — Захар не сказав. Бо добре знає, що нема таких: в Рашки свого такого добра повно, а інші — санкцій бояться.
Чого він заметушився — зрозуміло: народ донецький треба годувати і робити це має Захар. Або Москва, на крайній випадок. А Захар точно знає, що сам він не справиться і тому лякає Київ націоналізацією і своєю блокадою. Тобто, блокада Соболєва-Семенченка-Парасюка виявила, що Донецьк, насправді, годує Порошенко з Гройсманом при активній допомозі і сприянні СБУ, ДФС, МВС, ЗСУ і КМУ. І войни ніякої немає, а є Антитерористична операція. Насправді ж, війна є для тих хто в окопах і в госпіталях, а для тих хто торгує — АТО. Тобто, війна — війною, а бізнес — бізнесом. Ті хто на війні — стріляють і часто помирають, ті хто в АТО — приторговують і заробляють. І все відбувається одночасно і паралельно. І наступати якось дуже не з руки, бо яка тоді торгівля буде, якщо Лугандонія в Україну повернеться. Тому й не атакують.
До чого я все це кажу? Якщо Пуйла і сепараторів оця блокада так за живе зачепила, то мабуть правильно роблять ветерани з Соболєвим, Семенченком і Парасюком: вони діють в парадигмі війни, намагаються завдати ворогу як можна більше шкоди. І мають рацію. Петро Олексійович, Володимир Борисович і Ко — з Пуйлом не воюють. У них АТО: в Донбасі — наш народ, йому треба давати гроші і годувати, незважаючи на те, що цей «народ» нас ненавидять і навіть трошки убиває.
Судячи також з реакції ПОП на логічні і адекватні дії організаторів блокади — існують різного роду негласні домовленості з ВВХ. Зокрема, про продуктову та енергетичну підтримку Донбасу. Бо в Москви з харчами нинчє тяжело: санкції. А тому, усі ми мусимо з розумінням і співчуттям ставитись до нашої влади — вони роблять те, на що вчились і що все життя робили — торгують. І так само з розумінням, повагою і гордістю ставитись до тих, хто заважає їм приторговувати державними інтересами і не дає їм продати все.

Влада розуміє, але думає, що все само собою розсмокчеться, а вона і далі буде робити свої темні справи. ПРедводітель "жити по новому" вже заявив, що Майдан 3 - це проект Путлера. І повторює це постійно, як "мінський мир" безальтернативний, як вугілля "ЛДНР", територія окупована РФ, безальтернативне тощо. Ні, годі.

Понимаю, что неоднозначная ситуация, что довольно опасная для мирных процессов, но 3-тий Майдан необходим. Ситуацию по другому не решить. Народ не станет счастливее, когда его грабят сейчас и, будут грабить в перспективе.

Можно разогнать кордон блокады на одном участке. Можно закрыть доступ в зону АТО специальным законом. Но это не приведет к прекращению блокады. Это значит, что блокада может появиться в других местах и в более многочисленном составе. И что, везде будут разгонять?
Можно попытаться дискредитировать организаторов блокады — это без проблем, но тоже ничего не изменится, блокада не исчезнет. Люди поддерживают блокаду не ради Семенченко и Парасюка, не ради «Самопомощи» и Садового. Они свой рейтинг не сильно увеличат, эта вся поддержка не ради них даже.
Поддержка блокады — это реакция общества на лицемерие и несправедливость. Это единственно возможная форма как донести власти недовольство плохим управлением государством, глупыми решениями, отсутствием уважения к общественному мнению, отсутствию настоящего лидерства, отсутствию понятной стратегии войны и стратегии развития государства.