Переглянувши останні публікації наближених до перших осіб держави, оцінивши акценти в коментарях московських тролів, слухаючи радника Президента України Юрія Луценка в програмі Свобода слова, чітко для себе зрозумів – який саме План дій нав'язали Президенту України його радники, в тому числі, – зарубіжні.
1. Припинення військових дій – вже «виконано»
2. Фіксація нинішніх «кордонів» ДНР/ЛНР – уже триває в даний час.
3. Надання ДНР/ЛНР де-юре статусу «особливих територій», а де-факто – статусу автономії в складі України – вже готується відповідне законодавство про «особливий статус».
4. Невтручання у їх «внутрішню політику».
5. Виконання Україною соціальних та інших зобов'язань перед «населенням» ДНР/ЛНР на тих же умовах, що і решті населення України.
6. Участь представників ДНР/ЛНР в представницькому законодавчому органі України.
7. «Змагання» України з ДНР/ЛНР щодо кращого забезпечення життя своїх мешканців.
Ціль цього плану – «зберегти життя українських патріотів-добровольців» і шляхом «змагань у кращому забезпеченні якості життя населення України в порівнянні з населенням ДНР/ЛНР» – досягти кращих результатів і таким чином – перемогти ДНР/ЛНР. На думку розробників плану, через декілька років, побачивши кращі результати в України, населення ДНР/ЛНР стане на бік України і це призведе до самоліквідації ДНР/ЛНР.
Вважаю такий план – прикриттям де-юре державної зради де-факто. Причина зради – боягузтво верхів та безпринципність їх спонсорів, життєве кредо яких – домовлятись з усіма про все, без винятків. Іншими словами, плювати «політичній-еліті» та «бізнес-еліті» на нашу гідність та наші уявлення про межі допустимості компромісу щодо Незалежності, Самостійності та Соборності України. Ці гниди лише гроші рахують.
У зв'язку з вищенаведеним, закликаю і вимагаю від Президента України відмовитись від цього «плану», що за версту смердить Владіміром Ху#лом, його спецслужбами та «адреналіном» зі штанців переляканої Європи.
Ігор Овчар, politicua.com
Комментарии
«Я і зараз відвертаюсь від нього, оскільки хтось може обманювати себе, а я бачу людину наскрізь. Я подякувала його за роботу, яку він виконав, за те, що він уже у кінці вів переговори з Путіним, за те, що це дало результат. Просто я знаю, що можна було зробити більше. Крім того, що після того, як Петро Порошенко відмовився вийти до матерів полонених, які останнім часом голодували під стінами Адміністрації Президента, для неї глави держави взагалі більше не існує. Президент – це зовсім чужа для мене людина. І ситуація в країні не така легка, щоб посміхатися. Я не млію при вигляді великих. На жаль, після того, як матері голодували і ночували на землі, а Президента, бачите, не опустився до їх рівня, не вийшов до них і навіть не запросив до себе на розмову, Президента в Україні для мене більше немає».
RSS лента комментариев этой записи