Если бы выборы президента Украины состоялись в середине марта, на них могла бы победить Юлия Тимошенко.
Об этом свидетельствуют результаты опроса Киевского международного института социологии.
Среди тех, кто определился и пошел бы на выборы, 20,9% проголосовали бы за Тимошенко.
За действующего главу государства Петра Порошенко проголосовали бы 17,9%, за Олега Ляшко – 12,0%, за мэра Львова Андрея Садового – 10,3%, за экс-министра обороны Анатолия Гриценко – 9,6%, за лидера "Оппозиционного блока" Юрия Бойко – 9,5%, за лидера "Свободы" Олега Тягнибока – 4,1%.
Кроме того, за экс-лидера "Правого сектора" Дмитрия Яроша готовы голосовать 3,9% опрошенных, за Сергея Тигипко – 3,4%, за лидера коммунистов Петра Симоненко – 2%, за Геннадия Корбана – 1,3%, Валентина Наливайченко – 1,2%.
В случае выборов в Верховную Раду, согласно этому опросу, за "Батькивщину" готовы голосовать 18,6% тех, кто определился со своим выбором.
Еще 13,2% готовы голосовать за "Оппозиционный блок", 11,4% – за "Блок Петра Порошенко", 10,9% – за "Самопомич", 10,9% – за Радикальную партию, 6,2% – за "Свободу", 5,1% – за "Гражданскую позицию", 4,1% – за партию "Рух за очищення" (пока такой партии не существует), 2,6% – за "УКРОП", 2,5% – за "Национальное движение Дмитрия Яроша".
Партия премьера Арсения Яценюка, которая выиграла прошлые выборы, способна набрать лишь 1,9%.
Опрос проводился с 23 февраля по 8 марта 2016 года по заказу клиента. Методом личного интервью опрошено 2039 респондентов, проживающих в 110 населенных пунктах всех регионов Украины (кроме Крыма).
Напомню, согласно обнародованным в январе результатам опроса, проведенного Социологической группой Рейтинг по заказу Международного республиканского института IRI, 70% украинцев убеждены, что страна движется в неверном направлении. При этом подавляющее большинство соотечественников не доверяют президенту Порошенко, премьер-министру Яценюку и Верховной Раде.
При этом рейтинг Яценюка обвалился до уровня статистической погрешности еще весной прошлого года.
Источник: economics-prorok.com
Комментарии
Бог дасть нам шанс через 13 років на нове життя, але цей Божий шанс Україна змарнує. Тоді знову в народі почне рости розпач та безнадія. І тоді Бог пошле нам страшну кару, до влади в Україні прийдуть треті совєти. Це буде страшна бандитська орда.
– Отче, а коли це станеться ???
– Це станеться через 15 років після мої смерті!!! (Отець Герман Будзінський помер в січні 1995 року)
– Отче, чи це будуть знову комуністи??? (Комуністи в Україні, в грудні 1991 року були заборонені)
– Ні, це не будуть комуністи. Перші совєти прийшли до нас у 1939 році, другі прийшли в 1944 році, а треті совєти прийдуть до нас через 15 років по моїй смерті. А комуністи тоді, вже будуть діяти легально і будуть їхніми союзниками. Це буде така собі двоголова диявольська совєтсько-комуняцька гідра. Це буде нова орда на Україну, яка схоче перетворити наш нарід на своїх рабів.
І ця диявольська гідра дірвавшись легально до влади розпочне страшні знущання над нашим народом. Невинних людей почнуть тяжко переслідувати, патріотів будуть бити, садити до тюрем, навіть вбивати. В людей будуть забирати їх майно, над ними будуть неймовірно знущатися.Плач і розпач буде панувати на всій Україні, бо ці бандити будуть скрізь: в міліції, в прокуратурі, таємній поліції, судах, державному апараті. Всюди буде страшна корупція і несправедливість. Всі хто зможе, будуть старатися покинути Україну.
Ні, ніхто не розуміє, що весь світ, а особливо Східна Європа, стоять на порозі страшних, кардинальних змін, як це було на початку двадцятого століття перед першою світовою війною. Сьогодні відбувся народний референдум про незалежність України. Є величезна ейфорія в народу нашого, який 350 років стогнав і знищувався в московському ярмі, що ми на кінець станемо вільними. Люди радіють та надіються, що все зле вже позаду, сподіваються на краще життя, на гарне майбутнє для себе і своїх дітей.
Але на жаль не все так гарно буде в України та українців у найближчих чверть віку. Ще мине одне покоління, поки Україна отримає свою дійсну незалежність, бо сьогоднішня незалежність, це швидше декларація, ілюзія, ніж реальність цього історичного факту.
Я хочу розказати те, що чекає на наш нарід у найближчих чверть віку: Ейфорія скоро мине, а з нею повернеться гірка реальність: люди поведуться на заклики фальшивих пророків, будуть закриватися заводи і фабрики, розпочнуться великі звільнення людей, почне рости безробіття, гроші знеціняться і втратять свою вартість, люди почнуть масово виїжджати за кордон на заробітки, як це і було колись. Почнуться нарікання від цих самих людей, які ще вчора раділи незалежності, то тепер вони ж будуть на цю незалежність страшенно нарікати. Так буде кілька років.
По цих кількох роках життя трохи внормується економічно, але почнуться утиски та переслідування політичні. І так буде тривати 13 років аж до величезного здвигу людей в Києві, який буде мирною відповіддю народу на дії другого керманича України посісти владу в державі пожиттєво.
Всього за чверть століття в Україні буде п’ять керманичів. Чотири керманичі мужчини. П’ятим керманичем України буде жінка, яку перед тим влада буде переслідувати та посадить до тюрми. А звільнить її з тюрми революційний нарід.
Через 13 років (2004 – прим. ред.) прийде до влади третій керманич України, на якого всі щирі українці будуть покладати величезні надії.
Разве, вся эта деиндустриализация и коррупция, постоянный популизм, кумовство, слив суверенитета, наплевательство на интересы страны итд итд итд, не служит этому доказательством.
Просто безумие. Неужели слава реформатора, и признание потомков не превысят многократно неправедно нажитый капитал и жадность. Если бы он искренне работал для блага страны, то ему бы простили и бездарные кадровые назначения и военные поражения, и многое другое.. Но, нет. Жажда власти, алчность превышают все.
Никому реформы не нужны: ни Порошенко, ни Гройсману. Они выросли в этой системе, понимают ее законы и знают, как в этой системе работать. Реформы им не нужны.
Так от, на мою думку саме тут і криються усі наші проблеми, а не у виборах на Донбасі, "зомбуванні", чи "російському плані щодо всучення назад терористичного і чужого Донбасу в Україну". Якщо б ми за два роки, як того очікувала більшість простих людей, що повстала проти свавілля влади, спромоглись насправді показати своє європейське нутро та козацький норов, то сьогодні не те що "зазомбований Донбас", а й більша частина не менш зазомбованої Росії навколішки благала б її окупувати будь-яким чином, аби позбутись їх Путіна, як страшного сну, але нажаль, маємо лише заумні балачки про "російський план, на який нам не можна вестися" та каруселі з рейтингами, в яких нам знов підсовують "вчорашніх героїв", які два десятиліття грабували країну і фактично й привели її до цієї страшної кровавої трагедії. Ніби окрім них, інших в світі не існує і лише вони будуть вічно по колу ходити, як ті віслюки, що качають воду з криниці, змінюючи час від часу один одного та висмоктуючи кров з країни, бо багата ще та криниця і є що качати та за для чого по колу ходити…
2. Депутаты активно обговаривают социологию. Если раньше на перевыборы была настроена только Юля, то сейчас и у других небольших фракций в головах закрадываются шальные мысли, о которых вслух пока не говорят.
3. Цифры у всех разные. Но тенденция понятна. Всех не устраивает Саакашвили. Если он все-таки сделает свою партию, то он приходит первый и хорошо забирает голоса у демократического блока партий – если, конечно, их так еще можно условно называть.
4. Некоторые мажоритары от Нарфронта уже провели социологию на своих округах, где позиционировали себя как «самовыдвиженцы». Видимо понимают, что с партийным флагом на перевыборах пойдут на дно.
5. Значительная часть БПП не хочет голосовать за законопроект о конфискации без обвинительного приговора суда. Депутаты считают, что весь ажиотаж вокруг данного вопроса связан с истерикой Пашинского, которому нужно срочно этот законопроект протащить. Причина – украденные нефтепродукты Курченко, которые под шумок «раскулачивания» семьи Януковича можно будет тупо списать.
6. Все ненавидят Насирова.
7. Вот прям люто ненавидят Насирова.Так ненавидят, что забыли про Шокина и Гонтареву.
8. Ажиотаж вокруг отставки Шокина и назначения нового Генпрокурора тоже как-то спал. Все ждут решения, которое примет президент после консультаций с главами фракций.
9. Про АТО все забыли. Не модно это, про АТО думать.
10. А за окном – весна...
RSS лента комментариев этой записи