Понедельник, мая 25, 2020

ovim_0У перший день дві тисячи шістнадцятого року,

Як водиться, бажаєм щастя й затишку в сім’ї,

А більш за все омріяного миру й спокій

Бо вже достатньо та  забагато для війни…

 

Бажаєм Вам, щоб рік шістнадцятий був спритний

Не той що в тих сивих дідів та їх батьків,

Не святкував в пекельній трясці Молох ненаситний,

По вінця крові повний призовних земляків.

 

Хай краще б був як два століття тому,

Коли наповнені наснагою в ті славнії роки́,

Здоланням самодурства імперії катів, без втоми,

Майбутні декабристи в Європу Русь вели.

 

А був ще рік шістнадцятий, коли на златоглаву,

На московітів клятих, шаблі гострили козаки

І гетьман Сагайдачний отримав першу славу

І всі знедоленні в краю були не чужаки

 

Було – спливло… То ж хай відродиться стократно!

Хай дзвони київські мов стеляться в килим!

Відновленій державі слава! Загиблим і героям ратним!

Смерть ворогам! Та щастя в розумі живим!

You have no rights to post comments