Дедалі більше українців вже відійшли від ейфорії селфі з «новими патрульними», що стали лише красивою вивіскою та імітацією реформи при збереженні старого корумпованого міліцейського начальства та слідчих, які практично всі пройшли «переатестацію». Зрештою, навіть ця вивіска невдовзі покосилася. Нові патрульні регулярно ставали причинами прикрих інцидентів: то вчиняли ДТП, розбиваючи новісінькі японські Toyota Prius, то проявляли вражаючу некомпетентність і нездатність затримати вуличних хуліганів. Та й щодо корупції ситуація не змінилася на краще: нові патрульні, серед яких чомусь дуже багато старих міліціонерів та даішників, дедалі частіше беруть хабарі. Однак не лише хабарництво залишилося в українських правоохоронних органах від старої міліції.  Ось лише кілька фактів для роздумів з діяльності так званої «нової поліції».

В травні у Запоріжжі поліцейські на патрульній машині цілеспрямовано переїхали багатодітну матір. Жінка від отриманих травм померла в лікарні. Наряд міліції, за підозрою у крадіжці, спробував заарештувати чоловіка потерпілої, але матір трьох дітей кричучи і плачучи, в істериці не випускала поліцейську машину та кидалася під колеса. Патрульний, який був за кермом, замість того, щоб діяти за інструкцією, нічого кращого не придумав, як переїхати жінку колесами. У жінки залишилося троє маленьких дітей. За цим фактом відкрито справу та триває слідство, але пересічним українцям добре відомо, що означає це формулювання.

А в Запорізькій області після «спілкування» з поліцейськими загинув чоловік. 18 травня жителі села викликали поліцію зі скаргою на нетверезого односельчанина.  Чоловіка поліцейські вгамували, а потім зв'язали та зачинили в гаражі. Зранку чоловіка знайшли в тому ж гаражі мертвим. На тілі померлого зафіксували сліди побоїв та знущань. У  Нацполіції не коментують цю подію.

Зрештою, чому дивуватися, якщо у новій поліції продовжують працювати чи не всі колишні беркутівці  та найбільш скандальні й одіозні міліціонери, на чиїх руках – кров закатованих громадян. Зокрема, слідчий Сергій Приходько, винний у вбивстві в райвідділку студента Ігоря Індила у 2010 році, пройшов переатестацію і працює у Шевченківському райвідділку поліції. Тоді міліціонери забрали Індила з гуртожитку у відділок, а на ранок батьків попросили забрати тіло хлопця з моргу. Слідчий Приходько отримав за вбивство лише умовний термін – 5 років за перевищення влади. Зараз родина студента намагається оскаржити цей вирок в Страсбурзі. А вбивця в погонах, який не сидів жодного дня, й далі працює у тому ж Шевченківському райвідділку відповідальним за роботу поліції з неповнолітніми.

Здавалося б, для чого владі тримати на службі цих одіозних злочинців, які лише дискредитують правоохоронну систему та й усю вертикаль діючої влади? Однак насправді, подібні покидьки є тими, хто на даний час найбільше потрібен теперішній владі.

Навіщо владі покидьки в погонах?

Україна стрімко просувається у напрямку поліцейської держави, в якій так званим правоохоронним органам, які українці дедалі частіше вже називають «правопохоронними», буде відведено широкі повноваження. Нещодавні ініціативи влади про запровадження так званої «презумпції правоти поліцейського»: спочатку підкоряйся поліцейському – потім оскаржуй», стали яскравим підтвердженням намірів діючої влади до побудови такої моделі. Попри апеляції до європейського досвіду, в українських реаліях це означатиме, що поліція стане ще більш всесильною, а українці ще більш безправними.

Вже сьогодні МВС та силові відомства фінансуються більше, аніж ЗСУ. В бюджеті 2017 року МВС, Нацгвардія та Нацполіція в сукупності отримали майже 65 мільярдів гривень, при цьому Міноборони – тільки 55,5 млрд грн. Виходить, для керівництва країни внутрішні загрози небезпечніші, аніж зовнішні. Корумпована влада усвідомлює наслідки своєї провальної діяльності та боїться, що люди можуть знову вийти на протести, то ж керівництву потрібно бути гарантовано захищеними від нового Майдану. Тому так і розділений бюджет між силовими відомствами. Тому й поліції, за прикладом «диктаторських законів» Януковича чи авторитарної Росії, хочуть дати такі величезні повноваження.

Для теперішньої влади, яка за три роки свого правління опустила рівень життя українців до найбіднішого в Європі, власний народ є направду більшою загрозою за російську агресію. Владі дійсно є чого боятися, адже за таку відверто грабіжницьку політику в інших країнах люди судили політиків судом Лінча. Попри щоденний піар прем’єра Гройсмана на телешоу та розрекламовані успіхи й реформи, українці ледве зводять кінці з кінцями. Сотні тисяч українців не в змозі заплатити за комуналку, газ та опалення, які з новими тарифами інколи сягають 5-6 тисяч грн. за місяць. У багатьох районах українці вимкнули газові котли і заради економії перейшли на дрова. В той час, як в Києві показують Євробачення для іноземців, українські селяни вирубують гаї, і в ХХІ столітті – віці технологій, палять дровами – бо інакше не вижити. Розрекламований «безвіз» виявився справжнім знущанням над українцями, адже розрахований не на мільйони тих, хто прагне заробити в Європі, щоб прогодувати сім’ї, а лише на купку тих, хто поїде в країни ЄС за покупками та на туристичні  екскурсії – тобто ще одна форма викачування грошей з і без того злиденних українців.

Тож владна команда, яка міцно вчепилась за посади, добре знає, що українцям, втомленим злиднями, провальною війною, постійним підвищенням цін і падінням рівня життя, може увірватися терпець вже навіть цього року. Люди, які йшли на штурм міліцейських кордонів під час Майдану та пройшли війну, знають методи впливу на злодійську владу. А за три роки у більшості українців сумніви у такому формулюванні практично розвіялися.

Тому владі потрібні ті, хто буде захищати її від повсталого народу, від революціонерів, від молоді та ветеранів АТО. Потрібні такі «правоохоронці», які виконають будь-яку брудну й незаконну роботу. Такі, яким можна доручити розправи, вбивства та катування, які робитимуть це самовіддано, з досвідом та знанням справи, і будуть вдячними за невелику винагороду в конвертах. Потрібні люди, які розганятимуть кийками студентів, арештовуватимуть невдоволених, залякуватимуть громадян, а якщо потрібно – стрілятимуть по націоналістах та ветеранах-атовцях. Потрібні такі, які не здригнуться переїхати дівчат-активісток, якщо ті лягають під колеса поліцейських авто.

Найкраще для такої справи підходять ті, хто перебуває на гачку у начальства, хто бере хабарі, хто має чимало «грішків» і боїться втратити дохідну посаду. На кого можна завжди натиснути і вимагати виконання будь-яких незаконних завдань, шантажуючи покаранням за численні огріхи. Саме такі і стали основою корупційної правоохоронної системи часів Кучми-Януковича: судді, міліціонери, прокурори були причетні до незаконних дій, але регулярно ділилися з начальством та були слухняним інструментом влади для виконання будь-яких не правових указів. Дві українські революції дали зрозуміти владі, що такі «правоохоронці», які були готові йти по трупах, виконувати будь-які накази і навіть вбивати заради продовження можливості й далі брати хабарі, є найкращим матеріалом для підтримки існування корумпованого авторитарного режиму.

Саме тому з «нової поліції» не витурили практично жодного беркутівця, які розбивали голови людям, не було засуджено і навіть не усунуто з посади жодного суддю, який виносив незаконні вироки активістам Майдану. Саме тому внутрішні «вертухайські» війська, які стріляли по людях на Майдані, у повному складі було перейменовано на «Національну гвардію» без зміни особового складу.

Можна було б, звичайно, цих аморальних покидьків викинути з органів, а на їх місце набрати молодих, чесних і патріотичних хлопців та дівчат – і суспільство сприйняло б це зі схваленням. Але хто тоді завтра захищатиме злодійську владу від повсталого народу – хлопці з АТО чи колишні революціонери Майдану? На чий бік стануть чесні правоохоронці, коли збіднілі люди прийдуть до злодійської влади, яка довела країну до зубожіння? Тож перебування хабарників, вбивць у погонах, беркутівців і всього колишнього особового складу старої міліції на службі не лише вигідне, але й життєво необхідне для діючої влади. Лише такі «правопохоронні органи» здатні врятувати її від повалення та готові до жорсткого й безкомпромісного придушування «голодних бунтів».

Сьогодні влада крізь пальці дивиться на хабарництво, катування та вбивства покидьками у погонах простих українців. Тому що у владі знають, що у вирішальний момент саме ці покидьки виконають будь-який наказ, рятуючи їхнє становище. А зараз – нехай тренуються.

Джерело: vgolos.com.ua