После двенадцатилетнего правления, Запорожскую область покинул председатель Апелляционного суда Виктор Городовенко (на фото). Покинул, разумеется, с большим повышением. Он избран судьей Конституционного суда.
Для тех, кто не понял - это круто! Зарплата в разы выше – исчисляется миллионами, также кратны и внеслужебные вознаграждения. Причем абсолютно без боязни подвергнуться беспардонному обыску - «Сидеть! Руки на стол», потом длинным и никому не нужным разговорам и, что уж самое нежелательное – совсем необязательным и непредусмотренным сметой расходов, взятками доблестным силовикам - «антикоррупционерам».
Так за что же высокопоставленная конкурсная комиссия заприметила и выделила Виктора Валентиновича среди прочих соискателей? Есть у него всего одно, но уж очень выдающееся достоинство… Именно он, в те тяжелые для «рыгов» и коррупционеров в мантиях времена, нашел способ, как не потерять ни единого из «славной» когорты судей-палачей Запорожского Майдана и активистов в районах Запорожской области.
Задача была очень непростой. Защищая палачей, в любой момент и самому легко можно было загреметь в мусорный бак вверх тормашками. «Благородному делу» спасения ментовско-прокурорско-судейских душ в 2014 году противостоял очень злой и разгоряченный Майдан, а там, если помните, «кроме мордобития – никаких чудес». Не важно, какой там магией – черной или белой, но главный областной судья Городовенко нашел на то время идеальный выход из щекотливого положения. Нелегко было, но нашёл двух-трех реальных уже на то время предателей, и объединил их вокруг трех известных «мушкетеров» в запорожском мафиозном болоте, проверенных со времен разработки «запорожсталевских отвалов» и олицетворяющих истинную криминальную дружбу народов: армянского Сарьяна, грузинского Пертая и русского – Ляпина. Придумали какой-то никому не нужный судейско-общественный Меморандум. Назвали общественной организацией с исключительным правом люстрации судей и запустили в промышленную эксплуатацию. Тогда в этом «моральном дерьме» искупались пожалуй все лидеры Запорожского майдана, поставившие подписи под меморандумом. Гражданская организация с диковинным названием собиралась ещё год, пока не миновала опасность люстрации даже для самых одиозных судей. Только в Запорожской области ни одно животное в судейских мантиях не пострадало.
После этого, положа руку на сердце, могла конкурсная комиссия пройти мимо такого претендента? Разумеется, нет! Он спас палачей, а палачи спасли остальных врагов революции – от «беркутят» и до махровых боевиков-сепаратистов. Никто не осужден, все на воле. Мог ли не знать об этой всеобщей амнистии имени Городовенко - покойный губернатор Пеклушенко? Разумеется знал… Вот главный аргумент, разрушающий версию о его самоубийстве. Ведь Витя Межейко не стал стреляться, а даже начал «строиться». Да, именно в таких кадрах нынешний «запорошенный» Конституционный суд, крайне нуждается.
Как переживет потерю Запорожское правосудие, пока не известно, но надеемся, что хуже не будет. Хотя, чего греха таить, есть достойные преемники не хуже…
Например, известный Вам по многим нашим статьям энергодарский судья – коррупционер и наркоман Максим Капустинский. А почему бы и нет? Ведь ни для кого не секрет, что местный судейский корпус, а также прокуратура и полиция до сих пор «закрывают глаза» на его «художества», только благодаря охранной грамоте от родного папы Капустинского Виктора – известного заправилы в системе судебного «правосудия» по гражданским и уголовным делам. Теперь папа Капустинский вот уже с неделю принимает поздравления по поводу избрания его исполняющим обязанности председателя Верховного суда Украины.
Так что, как у нас водится, дилемма сводится к двум возможным вариантам – займет ли Максим Викторович вакантное место председателя Апелляционного суда Запорожской области, или пойдет на ещё более теплое место в столице, где его уже заждалась новехонькая и очень дорогая квартира – папин подарочек.
Отсюда вывод… Можно как угодно и сколько угодно реформировать судебную систему, хоть по принципу решетки – сначала сверху вниз, а потом слева направо, лишь бы не трогать святой троицы - принципов родства, кумовства и продажности.
В первый раз мы заинтересовались фигурой Капустинского Виктора Анатольевича более года тому назад, когда вызволяли из СИЗО семидесятилетнего энергодарского депутата и правозащитника онкобольного Ивана Морщавку, которого туда запроторил на верную смерть отпрыск Максимка. Так вот, ещё тогда мы нарвались, и, несмотря на все приложенные усилия, так и не смогли обнаружить хоть каких либо сведений о юридическом образовании главы судебной палаты Виктора Капустинского. Педагогическое образование есть, бюрократическое тоже есть. Диссертация на тему, что там о влиянии ЕСПЧ на формирование правозащитных систем в Украине, тоже есть… А вот юридического образования нет, даже бакалавра…
Так вон оно что такое - реформы по системе «порошенко-гройсмана»! Главное поставить у руководства отраслью академического невежду, а на выходе соответственно получить полный «разводняк». Что хочу, то и ворочу!
Однако, само по себе обстоятельство назначение верховным судьей человека без образования не объясняет, как это могло случиться намного ранее, а именно в далеком 2003 году, когда вчерашний директор средней школы в райцентре Маньковке Черкасской области вдруг взял и преобразился в начальника управления документального обеспечения Верховного Суда Украины, а в январе 2005 года стал руководителем аппарата Верховного Суда Украины.
Если вы директор школы или даже лицея – вам совет. Учитесь и прилежно старайтесь. Всё может быть, все может статься… но только при одном условии – наличии верной, сильной и очень волосатой руки. Эти «горильские руки» очень скромны и незаметны. Рассмотреть крайне трудно, а доказать и подавно – «а ты что, свечку держал?» Можно только предполагать.
Есть в Черкасской области райцентр Маньковка, о котором мы уже упоминали. А менее чем в 10 километрах есть село Викторовка (по-новому Поминик), известное как родина екс-председателя ВСУ ныне здравствующего Василия Тимофеевича Маляренко. Издавна парубки из Викторовки ездили «залицятися» до маньковских дивчат. Существовал и встречный поток. Так что ничего удивительного в том нет, что В. Маляренко мог взять шефство над простым педагогом из райцентра В. Капустинским. Таким образом, всё становится на свои места. А у Вас есть ещё варианты?
Так же мы не увидим ничего странного и в скором ожидаемым будущим карьерным взлётом Максима. Радует только одно… Нам в Запорожской области хуже уже не будет, ибо более «грязного» во всех смыслах судьи мир не видывал.
Спецкор, "Правозахисник Запоріжжя"
Комментарии
То что живет Городовенко не на одну зарплату, это и к бабке не ходи. А давал или не давал, свечку не держал, для этого и выстраиваются цепи передачи, чтобы солнцеликие оставались в тени. Если бы закон, который упоминается здесь, был один для всех, то сидел бы он у цугундере уже давно. А так, только майдановцы и прочие неравнодушные люди попадают под строгое действо закона.
При этом следует понимать - канадцы наряду с США зашли в Украину всерьез и надолго. И пока Ненька будет под внешним управлением Городовенко и иже с ним будут в шоколаде. Одновременно замечу - оставшиеся "апелляционщики" вполне достойно разрешают споры сейчас. Воду мутит только аппарат суда (бестолковый и отмороженный как и сама Пругло - ставленница Городовенко).
А ось Запорізька область, де Городовенко «рулить» судами вже багато-багато років, дивується. Що ж там у Конституційному суді, з дозволу сказати, намазано, якщо він добровільно залишає таку «хлібну» посаду в області? Одні вважають, що Городовенко так вже «напрацювався» в області, що йому просто потрібно йти в тінь на захищену недоторканністю посаду і потихеньку задоволення проживати «напрацьоване». На думку інших, в КС для нього відкриваються ще більші горизонти, інакше він би туди так не перся». Як би там не було, Городовенко дав суддям області чітко зрозуміти, що до проведення з’їзду вони повинні вести себе «нижче трави, тихше води», щоб жодним чином не зашкодити його переїзду в Київ.
Довелося чути, що в Конституційному суді Городовенко буде «продовженням руки» Філатова. Це може бути близько до істини, оскільки у тих, хто «рухає» Городовенка, великий апетит – вони до цього контролювали КС через його голови і покірне більшість і далі хочуть мати такий контроль.
Тепер в КС йде його конкурент, який раніше бігав до нього у ВС «на цырлах», а тепер ось може «перейти дорогу» на шляху до бажаної посади. Кривенко це розуміє і робить все можливе, щоб для власного підкріплення провести в КС свого давнього «подільника» (в сенсі – багато справ разом розглянули) і свого кума Василя Гуменюка. Зрозуміло, робить це таємно, не бажаючи видавати свій намір Городовенку і тим, хто за ним стоїть. Хоча йому це навряд чи вдасться, оскільки імідж Гуменюка зіпсований тим, що, будучи чинним суддею ВС він не пройшов конкурс в новий ВС: конкурс був нечесним, або необхідний рівень компетентності недостатній. А раз рівень недостатній для ВС, то як він може бути достатній для КС?
Інша справа Городовенко – з найвищим рівнем (як ніяк доктором наук став на посади головуючого) і «європейським обличчям» (завсідник міжнародних форумів та інших заходів). Таким «обличчям» Банкова і хоче «прикрити» настільки важливий для неї орган як КС з усіма «залишками» в ньому Януковича. Хоча Кривенко і Городовенко, як два старих друга, можуть і домовиться між собою. Тим більше при посередництві Банковій. Тим більше, що і різниці між ними немає – вони, як кажуть, одного поля ягоди.
Як би там не було, в понеділок 13 числа (не до добра це) КС «дозагружен». Хоча це його не врятує, бо Конституційного суду в Україні, по суті, давно вже немає. І тому йому потрібно не «дозавантаження», а радикальна «перевантаження». Якщо цього не відбудеться, то в Україні цілком може повторитися ситуація, яку вона мала при Януковичі, коли КС йому вірно служив і разом з ним привів нашу країну до великої трагедії. Невже це так швидко забулося?
Обирати – це голосно сказано, оскільки за вже сформованою традицією з’їзд суддів виконує лише «одобрямс» кандидатур від Банкової. Так повелося з часів Януковича, який від з’їзду суддів «завів» у КС п’ять відданих йому людей – четверо з них (Гультай, Запорожець, Литвинов, Шаптала) і сьогодні продовжують вершити «конституційне правосуддя».
Як відомо, Порошенко мало чим відрізняється від Януковича у поглядах на призначення влади та способи її реалізації – тільки робить це тонше, більш витончено і, так би мовити, з дотриманням зовні демократичного церемоніалу. Тому, як і раніше, всі ключові кадрові рішення в «незалежній і цілком деполітизованою» судовій системі приймаються на Банковій.
З кандидатурою нового судді КС від з’їзду суддів АП визначилася вже давно і однозначно – ним повинен стати нинішній голова апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко.
Це питання було вирішене майже рік тому і його «обрання» планувалося здійснити ще навесні поточного року. Але тоді рішення цього питання довелося відкласти до прийняття нового закону про КС, який повинен був визначити конкурсний порядок сходження на посаду судді КС. Тепер новий закон прийнятий, видимість конкурсу в ньому зафіксована і Банкова зі спокійною совістю може «заводити» в КС потрібної людини.
«ОРД» ще в березні перед першим етапом з’їзду суддів докладно писало про механізм заповнення вакантних посад суддів КС і конкретно про претендента від Банкової. Ця стаття закінчувалася категоричним твердженням про те, що незважаючи на фейковий конкурс та інші «демократичні атрибути проведення з’їзду, суддею КС стане Городовенко. Тепер усі можуть переконатися в правильності цього прогнозу, який було зробити зовсім не складно, маючи невеликий ексклюзивною інформацією, а також враховуючи певні особистісні якості нинішнього господаря Банкової і підбираються їм кадрів. Бо кадри, як відомо, підбиратися «за образом і подобою».
З доступної публічної інформації, а також інформації з інших джерел «образ» Городовенко складався цілком відповідає усім вимогам. Він характеризується як людина з відповідним рівнем пристосуванства і підлабузництва, знають з ким дружити і як показати свою затребуваність, як надати послугу і т. п. При цьому він знає, що не треба кидатися на амбразуру – краще почекати зручний момент.
За наявною інформацією, на понеділок все вже готове. Голова Ради суддів Валентина Симоненка, яка організовує проведення з’їзду, зробила все можливе, щоб це обрання відбулося. А як не зробити? По-перше, вона дуже дружна з паном Городовенком. І це зобов’язує. По-друге, від успішного вирішення цього питання залежить її власна доля – проходження в новий склад Верховного суду, оскільки вона «зависла» у Вищій раді правосуддя, який поки що не рекомендував її суддею ВС. Ось виконає завдання «партії» – тоді і рекомендують.
Это не их Украина, они ведут себя в ней как оккупанты захватившие власть. Используют её ресурсы и людей, передавая ту же власть по наследству. Народ в шоке от такого цинизма и беззакония, терпит ропщет и накапливает злость. Таких примеров в истории предостаточно и сценарий исхода везде одинаков. Процесс заканчивается печально, в основном для подобных мерзавцев. Они теряют всё. Не исключено, что и жизнь.
RSS лента комментариев этой записи