Вчора нардеп Ігор Мусійчук в ході власного брифінгу закликав до прощення та примирення з бувшим «Беркутом».

Така заява не перша. З часу терористичного акту біля входу до телеканалу «Еспресо» Мусійчук, як мінімум ще раз став на бік «Беркуту» нібито на подяку за спасіння його життя особистим охоронцем Владиславом Кушніром – бувшим офіцером «Беркуту».

Українська патріотична спільнота поки що ніяк не відреагувала на провокаційні заяви нібито потенційної жертви теракту в особі Мосійчука, настільки несподівано і брутально разюче прозвучав когнітивний дисонанс ворожості до Майдану-2014 у викладенні патріота України, яким до цього часу виставляє себе заступник голови Радикальної партії Ляшка Ігор Мосійчук.

Більше того, він вважає за можливе для свого політичного становища та обставин що склалися з його пораненням, повчати пресу та закликати всіх журналістів до підтримки вбивць і садистів з «Беркуту». Нібито й не було наказу про розформування «Беркуту» та звільнення з МВС всіх його бійців до одного.

В перші дні після теракту лікарі приватної клініки «Борис» навіщось наганяли страху, патякаючи про «страшні» поранення по всьому тілі, в тому числі й щось про осколки в потиличній частині головного мозку Мосійчука. Тоді слова Мосійчука на підтримку «Беркуту» сприймались як параноїдальне марення пошкодженої кори головного мозку. Тепер, коли з’ясувалося, що головний мозок не пошкоджений (залишки жирового прошарку не допустили осколки навіть до черепної кістки) версія про короткочасну недоумкуватість відпала сама собою. Тобто та нісенітниця, що верзе орган мови Мосійчука з дозволу самого популярного телеканалу, має бути спростованою на рівні будь-якої іншої пропаганди П’ятої колони.

Українець, включай нарешті розум!

Досить жити за старим «совковим» правилом, що написане в газеті, або показане по телебаченню, апріорі є істиною в останній інстанції. Такого ніколи не було, а особливо в наші часи. Мосійчук бреше, коли заявляє, що охоронець Владислав Кушнір врятував йому життя ціною власного.

Для того давайте ще раз переглянемо моторошне відео з камери стеження на фасаді телеканалу

За всіма правилами при виході з будівлі першим має виходити охорона. Спочатку подивитись на всі боки. Тільки після цього, впевнившись у відсутності видимої загрози життю особи, дозволити вихід на ганок, при цьому залишаючись попереду та прикриваючи особу власним тілом. Сам охоронець при цьому має бути вдягненим в бронежилет.

На відео ми бачимо зовсім іншу картину. Першим виходить сам Мосійчук, а за ним охоронець. При цьому Мосійчук опиняється ближче до епіцентру вибуху ніж охоронець. Далі до самого вибуху охоронець все більше відстає.

Про наявність вибухового пристрою охоронець не міг знати. Міна з дистанційним детонатором  не «тікає», як той годинник в «пекельній машинці» із старовинного кіно, й не димить як димова граната. Таким чином визначити наявність вибухівки міг хіба що екстрасенс або медіум, що не входить в перелік послуг бодигарда. Таким чином вибух півкіло тротилу накрив обох хмарою осколків роздертого байку, а тут вже кому як дістанеться…

Також навряд чи охоронець, навіть якщо б вийшов на ганок першим, помітив би щось підозріле. Чи слідчі органи в нас такі недолугі, чи грають у власну конспірацію щоб ввести терористів в оману?.. Але воно ж очевидно, що теракт здійснив одинак, саме той хто приїхав на мопеді та поставив його перед входом до телеканалу. Якщо би вбивця сидів в машині, то поїхав би з місця злочину одразу після теракту. Тим часом, як свідчить відео, не одна з автівок не рушила з місця аж до відправки В. Кушніра в кареті швидкої допомоги. Теоретично кілер міг спостерігати з телеканалу або з будинків по обидва боки вулиці, але це занадто для нього ризиковано. Натомість він просто ховався в темряві на протилежному боці вулиці і можливо навіть спостерігав за прямим ефіром на «Еспресо»… Він добре бачив вихід Мосійчука з приміщення телеканалу та контролював ситуацію. Побачивши, що Мосійчук направляється в протилежний бік від замінованого мопеда, він просто натиснув кнопку радіокерованого вибухового пристрою, та насвистуючи мотивчик «нам не страшен сірий вовк» зник за рогом будинку. Для чого поліції чисельні собачі питомники та для чого фахівці-кінологи, лишається таємницею. Бо завжди, коли вони потрібні, їх немає. Не було й цього разу. А якщо було б пустити собачку, то може терорист вже б тиждень давав покази? Помилки, помилки… Складається враження, що вся служба «реформованої» поліції – суцільні помилки, хамство, побиття (навіть вбивства) та беззаконня в інтересах панівного політичного класу.

Можливо охоронець В. Кушнір і крикнув слова «Володимирович, земля», що так припали до смаку та запали в пам’ять Мосійчука, але ніяк не до скоєння теракту. Таким чином, охоронець грубо порушив всі правила та інструкції та ніяким чином не рятував життя довіреної йому особи. Тож і підносити його «подвиг» до небес, не має ніякого сенсу ані розумного обґрунтування. Чи не тому хитрий начальник Державної служби охорони генерал Гелетей (той самий що отримав на горіхи, чи по горіхах від нардепа Парасюка 17 жовтня під час протестів під ВР) вже зранку 26 жовтня поспішив публічно відхреститись від такого співробітника як Владислав Кушнір.

Пізніше сам Мосійчук без повідомлення причин підтвердив слова Гелетея. Він повідомив, що особисто відмовився від послуг ДСО та написав заяву до Національної поліції з проханням надання послуг охорони. Саме отоді поряд з ним з’явився бравий офіцер поліції В. Кушнір та «охороняв» VIP-персону трохи менше місяця. Та чи був В. Кушнір професійним охоронцем?

Хто такий Владислав Кушнір?

Відповідь надає сам постраждалий І. Мосійчук. Кушнір служив в «Беркуті». Причому був офіцером та особисто командував підрозділом «беркутні» в Києві на протязі всього Майдану-2014. Тобто, як мінімум, приймав участь в спробах силового розгону Майдану і в протистояннях на Грушевського або Інститутській. Які злочини здійснив особисто Кушнір та скільки крові патріотів на його руках, ми вже мабуть не дізнаємося ніколи. Мертві не розмовляють і показів не дають… Але можемо стверджувати, що служити в новій поліції він не мав ніякого права. Яким чином ця людина пройшла переатестацію і чому була прийнятою на службу в поліцейський спецназ, мала б визначити прокуратура. Ми ж натомість твердо знаємо, що ніякого розслідування обставин служби «беркутівця» в поліції не буде. Про те скільки тієї сволоти й по сьогодні служить в поліції, можемо судити по кількості інцидентів, що виникають з приводу зловживання владою саме тими минулими садистами, що забивали на смерть, відрізали голови і вуха, вибивали очі і поливали людей з водометів та водили голими на 20-ти градусному морозі, не кажучи вже про масовий розстріл 19-20 лютого 2014 року. Останнім же їхнім «подвигом» став несанкціонований погром та масове побиття людей у Святошинському суді в Києві.

З тих пір навіть нікого з них не засуджено. Але незаслужено багато прощено. Пам’ятаєте трюк з «туризмом в АТО»? «Беркутня» їде нібито в АТО, але не служить в окопах під перехресним обстрілом, а чергує на шляхах і пунктах пропуску. Того їх майже нема – одиниці серед одинадцяти тисяч загиблих і поранених захисників Вітчизни. Зате всі вони повернулись учасниками бойових дій – свого роду індульгенціями від переслідувань за «невинні пустощі» чотирирічної давнини.

Хто такий нардеп Ігор Мосійчук?

Сам Мосійчук не приймав участі в Майдані ані одного дня. Так вийшло, що з серпня 2011 року по кінець лютого 2014 року видний український націоналіст утримувався у Лук’янівському СІЗО по надуманому звинуваченню в підготовці терористичного акту в місті Васильків Київської області. Був звільнений Майданом, і ось так тому ж Майдану «віддячив»!

Від початку АТО Мосійчук вступив до лав полку «Азов», в якому деякий недовгий час служив прес-секретарем. Там прославився тим, що особисто погрожував президенту Чечні Рамзану Кадирову, що сьогодні дає йому привід будувати власні версії про чеченський слід. Потім невдовзі покинув військову службу (воно й не дивно за такої огрядності) та став депутатом Київської міської ради, а вже звідти пересів в крісло нардепа за списками Радикальної партії.

Півтори роки тому попав у великий корупційний скандал, коли генпрокурор Шокін прийшов до Верховної Ради та показав «оперативне відео», як Мосійчук бере хабарі. Депутати одразу зняли з нього недоторканність і дали дозвіл на арешт прямо в приміщенні Верховної Ради, що було зловживанням з їхнього боку. Пізніше це стало головною обставиною до судової відміни рішення ВР, а Мосійчук знову став депутатом.

Отаким він виявився чолов’ягою – хорошим та плохим одночасно. Навіть беручі до уваги його патріотизм та минулі заслуги, не можна не визнати відсутність в нього будь-якого права принижувати Майдан та його захисників, прославляти «Беркут» та закликати до примирення з кровавими злочинцями в міліцейських погонах. І святий Папа Іоан ІІ тут нідочого. Краще б Мосійчук з тим же успіхом закливав до примирення з Гітлером та німецьким нацизмом.

Нечувана провокація, до якої вдався Мосійчук, не має зійти йому з рук. Йому належить понести заслужену кару від всіх патріотів України, і в першу чергу збоку фракції Радикальної партії та її лідера і всієї партії Олега Ляшка. Що ж сказав вчора сам Ляшко?

І з чого це ми маємо довіряти словам Олега Ляшка? Вся кар’єра політична гра та кримінальне ошуканство

Як бачимо з відео, Ляшко ніяким чином не реагує на провокацію свого найближчого заступника у фракції. Більше того… Приймаючи до уваги обставини брехливих свідчень лікарів «Бориса» про важкий стан здоров’я Мосійчука та факт нічного візиту до Мосійчука Ляшка з наближеними особами, маємо зробити один єдиний вірний з можливих висновків, що у лікарняній палаті відбулася політична нарада за темою «Як зробити піар на терористичному акті?»

Так Ляшко концентрує увагу глядачів на особливому рахунку ворогів України до Радикальної партії. Тим самим намагається виділити її серед інших політсил за рахунок пустого піару. Та пустота сьогодні наповнилася отрутою провокативної побрехеньки Мосійчука, що навряд чи є його власним неузгодженим з Ляшком винаходом.

На користь цього твердження красномовно свідчить факт справжнього відношення Мосійчука, що весь час на протязі теракту знаходився в свідомому стані, та його команди до його нібито побратима капітана поліції В. Кушніра.

Товариші не стали очікувати прибуття швидкої допомоги. Швиденько всадовили Мосійчука на заднє сидіння та й поїхали до клініки «Бориса», залишивши такого «дорогого широкому серцю» Ігоря поліцая Кушніра на асфальті дожидатись приїзду спеціалізованої допомоги. Допомоги той діждався та до лікарні вже живим не доїхав. Отака справжня любов Мосійчука до «Беркуту». Все тільки пустий піар – нічого більше… Тепер вони - «ляшківці», кричать на всю потужність горлянок, що це не так, але що робити проти фактів? У авто з номерами ВР були вільні місця. Кров’ю замазане тільки одне пасажирське місце де сидів Мосійчук. Інші булі вільними. То ж чому, цікаве питання, було не взяти Кушніра й інших двох постраждалих? Очевидно, що Радикальна партія, як не крути, сухопутна. Їй не відомі закони рятування на морі… Якщо не подумати гірше…

Можна піаритись по-всякому, але не треба ж так грішно спекулювати честю і гідністю. Знаєте панове, воно ж обов’язково обернеться проти гріха.

Спецкор, "Правозахисник Запоріжжя"

You have no rights to post comments