Пятница, ноября 22, 2024

254305С первого дня российского вторжения в Крым и начала войны на Донбассе в украинском обществе прописались две модели поведения.

Одна из них – это самоощущение повсеместной "перемоги". Чаще всего она напоминает веру в волшебную щуку из сказки – когда "сбыча мечт" не зависит от действий главного героя. Экзальтированные авторы собирали тысячи подписчиков, рассказывая о том, как скоро российские силовики сбегут из Украины, испугавшись объединенных сил света и добра.

Ответом для них стали заявления кандидата в президенты США Дональда Трампа о возможности признания российского статуса Крыма. Того самого Дональда Трампа, который еще вчера казался аутсайдером, а теперь вполне может сесть в кресло лидера единственной мировой сверхдержавы.

Второй тип поведения – это про тотальную "зраду". Которая выплескивалась на публицистический берег эмоциональными волнами разочарования и депрессии. Неверие во всех и вся; стремление разрушать государство, а не отстраивать его; эдакая перелицованная формула поведения из Бродского "Если Евтушенко против колхозов то я - за".

Ответом для них стало то, что никакого "боснийского" варианта окончания войны на Донбассе до сих пор не случилось, вторжение локализовано, а экономические проблемы в самой России идут по нарастающей.

Проблема в том, что лучше всего в Украине "продаются" крайности. Очищенные от полутонов точки экстремума. Бескомпромиссные смыслы на обоих полюсах настроений. А реальные рецепты всегда имеют оттенки.

Реальность такова, что Украина обрела настоящую независимость только два года назад. Вдобавок это произошло в один из самых сложных периодов с точки зрения мировой конъюнктуры. И в этом мы отличаемся от Польши и Прибалтики, которые не стали в 1991 году терять время на бессмысленные иллюзии о "многовекторности" и "внеблоковости". Украина теперь похожа на человека, обнаружившего у себя онкологию в тот момент, когда болезнь добралась до финальных стадий. И теперь любое лечение обречено быть болезненным – подобно тому, как любая химиотерапия уничтожает иммунитет.

У нас не будет режимов "наибольшего благоприятствования". Репутация страны подмочена. Ее стратегическое значение – для многих сомнительно. Владимир Путин не спешит становиться Гитлером, предпочитая оставаться в роли Муссолини, - а потому вопрос сдерживания Кремля любой ценой для мировых центров влияния неочевиден.

Надеяться на лучшее – хорошее плацебо, но оно обретает смысл лишь тогда, когда в реальности ты готовишься к худшему. К тому, что в Польше правые консерваторы решат оживить старые обиды. Что восточная Европа перестанет быть естественным союзником. Что Европейский союз будет озабочен собственными проблемами значительно больше, чем судьбой Украины. Что в США прежние системы сдержек и противовесов начнут давать сбой. Что во всем мире новые вызовы вытеснят Украину на периферию внимания.

И если вы думаете, что кто-то будет делать за Украину ее домашнюю работу – вы ошибаетесь. Кровь, пот и слезы. Здоровая злость и холодная голова. Здравый смысл и злопамятность. Легких рецептов не будет.

Мы должны быть готовы к тому, что политические карлики по всему миру будут отбрасывать все более длинные тени. Обычно это верный признак того, что мы живем на закате. Но другого времени у нас нет. И, скорее всего, не будет. 

Павел Казарин, site,ua

Комментарии   

0 #3 подробиці змови Порошенка з Пу 05.08.2016 20:56
Чому російського-грузинська війна закінчилася за 5-ть днів, а російсько-українська триває вже більше 2,5 років?
Це тому, що Грузія оголосила Росії війну в день, коли на землю Грузії ступила нога першого російського солдата. Світ після жахів Другої світової війни змінився раз і назавжди. Якщо ви звернули увагу, то з 1945 року не було жодної загарбницької війни. Війни були, але кордони держав залишаються незмінними. Світове співтовариство ніколи не стане приймати аргументи сторони, яка розширила свої кордони і нехай хоч сто разiв правда буде на стороні окупанта. Світ більше не хоче розпалювати полум'я світових війн, бо дуже були глибокі рани від Другої світової війни і вони ще не зажили. Росія здатна тільки на "гібридні війни", але на відкрите протистояння вона не піде і Грузія стала чудовим доказом цього твердження, бо на наших очах, як тільки Грузія оголосила Росії війну, то російські війська тут же розвернулися і покинули територію Грузії.
Якщо б Україна оголосила війну Росії у дні, коли росіяни готували в Криму "референдум" під охороною "вежливых" (як говорять російською) окупантів, то все пішло б абсолютно інакше і не ховали б по всій Україні тисячі й тисячі її синів.
Але чому режим Порошенка не став оголошувати війну? Це тому, що Путін дав зрозуміти Порошенкові, що якщо Україна оголошує війну, то в той же день Путін підпише зустрічний документ - про введення персональних санкцій проти окремих українських політиків, який заборонить їм мати свій бізнес на території Росії і першим би ці санкції відчув Петро Олексійович Порошенко на своєму "конхветному" заводику, розташованому в Липецьку.
Примітно, що всі в Україні це розуміють ... А раз розумієте це, то чи не час визнати очевидний факт, що тисячі патріотів лежать у землі з вини Порошенка та його небажання втрачати Росію як ринок збуту своїх цукерок?
Багато хто з вас скажуть, що знають все про "Іловайський котел", але ми запевняємо вас, що ви дізнаєтеся багато нового з цього відео.
Тепер розумієте чому в Конституції України строго настрого заборонено бізнесменам займати пост Президента? Бізнесмен завжди буде вразливий і завжди знайдуться важелі зовнішнього тиску на такого Президента, а це неприпустимо, бо Президент виконує роль головнокомандуючого армії.
Конституція - це не звід рекомендацій. Це закон! Порошенко порушив закон. Він не є Президентом України зрозумійте це вже! Він узурпатор - особа, яка незаконно отримала владу у країні. Розкажи про це всій Україні, а якщо у тебе є знайомі ветерани або ті, хто досі в зоні АТО, то надішліть їм будь ласка посилання в лічку на цю статтю. Слава Україні!!!
0 #2 СБУ ау-у. До каких пор?! 04.08.2016 16:32
Сегодня, 04.08.16 года все, работающие мужчины до 40 лет обязаны явиться в горвоенкомат для отправки на "учения" в район Чернухино - такой приказ поступил шахтерам от руководства ООО «ДТЭК Свердловантрацит».
Поддержка пророссийских террористов на восточном фронте, со стороны структур Р. Ахметова в последнее время ушло из из ленты новостей. Более того, на некоторых центральных каналах этот олигарх представляется не иначе, как миссия во спасение Донбасса, посылающий на оккупированную территорию гумпомощь.
В 2014 и 2015 году директора шахт, входящих в состав ООО «ДТЭК Свердловантрацит» и ООО «ДТЭК Свердловантрацит» открыто призывали шахтеров идти на блок-посты, мотивируя их сохранением рабочих мест, зарплаты и премий.
Уже сегодня к срочной мобилизации для отправки на фронт подключились так же и профсоюзы угольщиков Украины, находящиеся на оккупированной территории. Руководство шахтных профсоюзов подставило свое плечо поддержки и теперь совместно с руководством ООО «ДТЭК Свердловантрацит» требует от шахтеров участия в «учениях», угрожая увольнением с работы.
В прошлом году перед штурмом Дебальцево принудительной мобилизацией занимались казаки, теперь эта эстафета передана Ахметову, который обязал свои предприятия обеспечить восточный фронт новым пушечным мясом.
Разумеется, что речь идет не об учениях, поскольку ради простых учений Ахметов не оставил бы свои предприятия без самой продуктивной возрастной части рабочей силы.
Это понимают как сами шахтеры, так и их семьи, которые не хотят отпускать кормильцев на абсолютно не нужную им войну, но уже очевидно - Ахметов решил сделать из всех своих рабочих - террористов, из под "палки" вложив им оружие в руки и отправив на войну.
+2 #1 на мою думку... 03.08.2016 06:52
Не відволікайтеся, пані та панове, не відволікайтеся. На Єфремова не відволікайтеся, на Онищенка, на Савченко, на кульбіти Югі Луценка, на решту дохлих кішок, що нам постійно підкидає Порошенко. Це все туман, який застить головне. Головний український армагедон відбувається між цими двома людьми. Між Системою, мета якої збагачення ії членів і яку зараз презентує Порошенко та Україною про яку ми мріємо і яку презентує Тимошенко. Між світлом, під яким знаходиться Тимошенко та темрявою, з якої визирає Порошенко. Між філософією вільної та заможної України Тимошенко та філософією дерьма Порошенка. Між добром та злом. Між вперед та назад. Між цивілізацією та орками. Вийде переможцем Тимошенко, збережеться та відбудеться Україна, кардинально, в кращий бік зімнеться наше життя. Переможе Порошенко, тоді буде український апокаліпсис, буде хаос, який знищить і самого переможця і Україну. То ж не відволікайтеся, не відволікайтеся....

You have no rights to post comments