День української писемності та мови відзначають 9 листопада. 1997 року це свято своїм указом упровадив Президент Леонід Кучма, обравши для цього дату, на яку, за церковним календарем, припадає день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-літописця. До Дня української писемності та мови пропонуємо згадати загальновідомі історичні факти та лінгвістичні розвідки, адже, як казав класик, хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього.

Нестора-літописця, київського письменника-агіографа, ченця Києво-Печерського монастиря, уважають упорядником (за іншою версією – автором) «Повісті минулих літ» – літописне зведення, перша в Київській Русі пам’ятка, у якій історія держави розгортається на широкому тлі світових подій. Оригінал твору до нашого часу не зберігся, але залишилися списки, тобто варіанти, переписані з інших джерел.

Повість укладена в Києві в XI – на початку XII століття Нестором та іншими літописцями. Це найдавніша пам’ятка історіографії та літератури українців, яка висвітлює історію східних слов’ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов’янської писемності. Записи подають за роками. Використано перекази, оповідання, повісті, легенди.

Про роль мови для держави до Дня української мови і писемності говоримо з мовознавицею Ларисою Масенко, доктором філологічних наук і мовознавицею. Спілкуємось про становище української мови в Україні.

«Те, що українська мова отримала статус державної – це дуже добре, це підняло її престиж і поширило, принаймні в першій половині 90-х, її вживання в освіті, в адміністрації і так далі, в тих сферах, де вона має вживатись як державна. Але річ у тім, що у нас не було впроваджено жодної інституції, яка б контролювала виконання закону про державний статус української мови. Тому так само президенти байдуже до цього ставилися, тому в нас ситуація пішла на самоплив», – сказала вона.

За словами Лариси Масенко, відсутність контролю за вживанням української мови, зокрема у сфері освіти, небезпечна тим, що вона може вийти з вжитку:

«У нас немає мовних кордонів, у нас дві мови претендують на всі сфери, і українська і російська. От так як зараз склалось, то в усіх сферах, і на всій території у нас вживаються і російська, і українська мова. Західні соціолінгвісти вважають, що та ситуація, як у нас – завжди небезпечна для тієї мови, яка в слабшій позиції, така мова може поступово вийти з вжитку. А яка мова у нас в слабшій позиції після всіх періодів – звичайно українська. Тому українська мова обов’язково повинна була мати підтримку держави, тобто те, що у нас керівництво держави усувається від вирішення мовних проблем – це дуже недобре. Українська мова мала вживатись у сфері освіти, і за цим треба було стежити», – сказала  Лариса Масенко.

Джерело:  hromadskeradio.org

You have no rights to post comments