Національне антикорупційне бюро України

вул. Василя Сурикова, 3, м. Київ, 010000

Копія (для інформації)

Комітет Верховної Ради України з питань

запобігання і протидії корупції

01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5

 

Заявник:

КАРМАЗІН ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

депутат Верховної Ради України 2, 3, 4, 6 скликань

голова Партії захисників Вітчизни

адвокат

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10

                      ЗАЯВА                    

про вчинення кримінальних правопорушень

Мій довіритель Морщавка Іван Євгенович є депутатом міської ради міста Енергодара п’ятьох скликань, активно займається правозахисною діяльністю, наразі є ініціатором розслідування численних розкрадань комунального майна громади міста, яке вчинялося і вчиняється за мовчазного потурання місцевої поліції і прокуратури.

З метою перешкоджання Морщавці І.Є. у подальшому розкритті цих злочинів так звані "правоохоронці" сфабрикували проти нього кримінальну справу за двома епізодами:

1) 23.02.2016 р. Морщавкою І.Є. та іншими депутатами виявлено причину систематичного отруєння дітей в ДНЗ № 3 міста Енергодара – використання гнилих овочів під час приготування страв. Зроблено відеозапис.

Розуміючи невідворотність покарання, "актив" цього закладу на чолі з завідуючою через три дні направив до поліції заяву про те, що депутат нібито висловлювався на їхню адресу нецензурно. При цьому "підписантами" виявилися навіть ті особи, яких на місці події не було, і які в очі не бачили Морщавку І.Є.

Миттєво порушено кримінальну справу за ст. 296 ч. 1 КК України.

2) 14.04.2016 р. за допомогою спеціально привезених найманців – "тітушок" відбулася спроба зриву сесії Енергодарської міської ради, на якій повинно було прийматися колективне звернення депутатського корпусу до Генеральної прокуратури і НАБУ з приводу виявлених Морщавкою І.Є. фактів розкрадань комунального майна в особливо великих розмірах, а також підкупу деяких працівників поліції і прокуратури шляхом незаконного надання їм квартир.

Під час виступу Морщавки І.Є. найманець Кадімбеков облив 70-річного депутата зеленкою, після чого разом із спільниками (3-4 особи) намагався втекти. За допомогою депутатів і громадськості депутату вдалося наздогнати і затримати нападника. При цьому працівники поліції, чиїм обов’язком було забезпечити громадський порядок під час проведення сесії, мовчки спостерігали за цим інцидентом, а тому громадяни вимушені були вжити фізичних заходів щодо затримання одного із злочинців. При цьому Морщавка І.Є. діяв згідно з вимогами ст. 36 КК, тобто у стані необхідної оборони від злочину, передбаченого ст. 351 КК (умисне перешкоджання діяльності депутата місцевої ради).

Затриманим виявився Денисюк В.М., з його слів – "учасник АТО", а насправді – хронічний алкоголік, раніше судимий за розкрадання військового майна (ст. 413 КК, вирок Попаснянського районного суду Донецької області від 01.10.2015 р.).

Денисюку було спричинено незначного синця, але в цей же день за його заявою (!) миттєво порушено кримінальне провадження за ст. 125 ч. 1 КК України. За зрив засідання міськради нікого до кримінальної відповідальності не притягнуто.

З цього стає зрозумілим, що фактично "тітушки" працюють під дахом поліції. Ще у грудні 2015 р. вони намагалися зірвати сесію міськради, для чого приїхали до міста на двох автобусах. На час проїзду відеоспостереження на блок-пості було вимкнуто за вказівкою начальника поліції Петринчука і його заступника Рященка (цей факт підтверджується матеріалами службової перевірки обласного управління поліції). У квітні 2016 р. до Енергодара завітала та сама команда.

Таким чином, станом на липень 2016 р. було сфабриковано два "кримінальних" епізоди, об’єднані в одне провадження, яке надійшло до судді Енергодарського міського суду Капустинського Максима Вікторовича.

Виконуючи вимоги закону і сподіваючись на швидкий і справедливий розбір справи, Морщавка І.Є. з'являвся до суду на кожний виклик.

ПОСТАНОВЛЕННЯ ЗАВІДОМО НЕПРАВОСУДНИХ РІШЕНЬ

(СТАТТЯ 375 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ)

Судове засідання 26.07.2016 р.

26.07.2016 р. судове засідання було відкладено у зв’язку з неявкою так званих "потерпілих". Адвокат Морщавки І.Є. Яма Д.М. наполягав на тому, що всі питання, які повинен вирішити суд під час підготовчого провадження, можна було вирішити саме в цьому засіданні. Суддя Капустинський М.В. не погодився з цим, оскільки, за його словами, це було б порушенням прав потерпілих.

Судове засідання 08.08.2016 р.

В наступному судовому засіданні, призначеному на 08.08.2016 р., справа знову не рушила з місця – потерпілі знову не з'явилися, а від адвоката п. Денисюка – Дьяченка В.В. – надійшла заява про його участь в іншому засіданні в м. Мелітополі. Щоправда, на офіційному сайті Мелітопольського міськрайсуду не було зареєстровано жодної справи за участю адвоката Дьяченка В.В.

Судове засідання 17.08.2016 р.

Наступне судове засідання було призначене на 17.08.2016 р. на 14.00.

Справа отримала великий суспільний резонанс. Тому 17.08.2016 р. приблизно о 13 годині, тобто заздалегідь, до приміщення суду прийшло близько 20 представників громадськості, а також представники ЗМІ.

В той же день, 17.08.2016 р., адвокатом Ямою Д.М. було подано і зареєстровано в канцелярії суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору - як такого, що не відповідає вимогам КПК. В якості мотивів для повернення обвинувального акту було зазначено:

- неконкретність пред’явленого обвинувачення, невідповідність формулювань диспозиціям відповідних статей Особливої частини КК,

- відсутність підтвердження вручення Морщавці І.Є. повідомлення про підозру тією посадовою особою, яка має відповідні повноваження згідно з законом,

- невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам закону – не зазначення в ньому низки проведених слідчих дій.

В період з 13.00 до 14.00 в суді обідня перерва, допуск громадян-відвідувачів в приміщення суду заборонено.

Рівно о 14 годині Морщавка І.Є., його адвокат, журналісти і представники громадськості піднялися на другий поверх, де розташовано залу судових засідань.

Але залу було вже зайнято! І ким? Тими самими "тітушками", які вже приїздили до Енергодара у грудні та квітні, аби зірвати сесії міськради. На цей раз найняту гопоту перевдягли в різного кольору "камуфляжі" (рибацькі куртки), а деяким начепили якісь бляшанки, які здалеку можна прийняти за військові нагороди, намагаючись видати їх за "учасників АТО". Во главі цього "війська" гордо воссідав пан Дьяченко.

Зрозуміло, що ані для журналістів, ані для більшості представників громадськості місця не знайшлося. Судячи з вдоволеної посмішки п. Капустинського, його це цілком влаштовувало. Вже через хвилину пан головуючий наказав видалити із залу всіх осіб, для кого не знайшлося сидячого місця.

Зауваження щодо присутності в залі сторонніх осіб (провокаторів), а також щодо необхідності дотримуватися положень статей 321 і 328 КПК п. Капустинський проігнорував.

Після цього адвокат Яма Д.М. уступив своє робоче місце громадянам похилого віку, подякувавши суду за можливість працювати стоячи. Те саме зробив і Морщавка І.Є.

Морщавкою І.Є. було заявлено відвід прокурору Ковальову як особі, яка заінтересована у результаті розгляду справи. Для вирішення заяви про відвід прокурору п. Капустинський видалився до нарадчої кімнати. При цьому прокурор видалився із зали безпосередньо після судді і пройшов услід за ним до того самого приміщення. Це бачили численні очевидці – відвідувачі суду, яким "не знайшлося місця" в залі, і які перебували в коридорі. Зрозуміло, що відвід було відхилено.

Подальший перебіг підготовчого судового засідання регламентовано частиною 2 статті 314 КПК: після виконання вимог статей 342-345 КПК головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Отже, після виконання вимог статті 342 КПК (відкриття судового засідання), статті 343 КПК (повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами), статті 344 КПК (оголошення складу суду і роз’яснення права відводу), статті 345 (повідомлення про права і обов’язки), головуючий суддя ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ поставити перед учасниками провадження питання про МОЖЛИВІСТЬ ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ.

Так написано в законі, проте суддя Капустинський М.В. зазначене питання не поставив,  надав слово прокуророві, який, як по команді, почав виголошувати клопотання про обрання Морщавці І.Є. запобіжного заходу (!) і навіть намагався вручити йому якісь папери, але адвокат повернув їх, зауваживши, що анонімні папірці – без підпису і печатки – отримувати немає підстав, а для вручення процесуальних документів в законі прописано процедуру, якої необхідно дотримуватися.

Не зважаючи на те, що ніяких клопотань з додатками, зареєстрованих належним чином в канцелярії суду, як це передбачено законом, ані Морщавка І.Є., ані його захисник не отримали, і це відбулося на очах п. Капустинського, останній оголосив перерву на 3 години.

З цього рішення стало зрозумілим, що п. Капустинський має намір розглядати незаконне клопотання в цьому ж засіданні, навіть не вирішивши основне питання – про можливість призначення справи до судового розгляду.

Більш зухвалого нехтування нормами КПК годі уявити.

Оскільки оголошення про перерву відбулося о 15 год 05 хв, адвокатом було зареєстровано клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв’язку з тим, що робочий день суду закінчується о 17.00. Крім того, адвокатом було зазначено про недотримання головуючим вимог ст. ст. 321, 328 КПК – допуск до зали провокаторів, обмеження у праві бути присутніми взалі представників ЗМІ тощо.

Натомість в той самий день, 17.08.2016 р., суддя Капустинський М.В., розуміючи незаконність своїх дій, умисно постановив завідомо неправосудну ухвалу про здійснення примусового приводу Морщавки І.Є. в судове засідання, яке він призначив на наступний день, 18.08.2016 р., на 14.00.

Судове засідання 18.08.2016 р.

Грубо порушуючи вимоги ч. 8 ст. 135 КПК, згідно з якими учасники судового провадження викликаються до суду завчасно, суддя Капустинський М.В. призначив наступне судове засідання на 18.08.2016 р.

Достовірно знаючи про те, що ані обвинувачений, ані його захисник не повідомлені у встановлений законом спосіб про час та місце проведення судового засідання, не маючи жодного документального або іншого підтвердження такого повідомлення, суддя Капустинський М.В. 18.08.2016 р., діючи повторно, постановив завідомо неправосудну ухвалу про здійснення примусового приводу Морщавки І.Є. в судове засідання.

Судове засідання 10.10.2016 р.

В судове засідання, призначене на 10.10.2016 р., будучи повідомленим належним чином, Морщавка І.Є. з'явився самостійно, без будь-якого примусу або нагадування.

В цьому судовому засіданні обидва захисники обвинуваченого – адвокати Кармазін Ю.А. і Яма Д.М. – звернулися до головуючого з проханням повернутися до виконання вимог КПК і розглянути по суті питання про відповідність обвинувального акту вимогам процесуального закону, як цього вимагають положення ст. 314 КПК.

Суддя Капустинський М.В., грубо порушуючи суддівську етику, спочатку безпідставно позбавляв адвокатів слова, а потім заборонив висловлювати заперечення проти незаконних дій головуючого.

В порушення вимог ст. ст. 314, 315 КПК суддя прийняв до розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, яке не було зареєстровано, при цьому не вирішивши належним чином раніше зареєстроване клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту. При цьому суддя Капустинський М.В. особисто на власні очі бачив, що клопотання з додатками не було вручено обвинуваченому та його захисникам, і лише після наполегливих вимог адвоката Кармазіна Ю.А. надав можливість останньому зняти копію з тексту клопотання.

Судове засідання 20.10.2016 р.

В наступному судовому засіданні 20.10.2016 р. суддя Капустинський М.В., продовжуючи нехтувати вимогами закону, відмовився розглядати клопотання захисту про повернення обвинувального акту без пояснення причин.

Замість цього Капустинський М.В. надав слово потерпілим, які підтримали клопотання прокурора. Розуміючи безпідставність і процесуальну безграмотність заявленого прокурором клопотання, суддя Капустинський М.В. того ж дня, 20.10.2016 р., діючи умисно, повторно, постановив завідомо неправосудну ухвалу про обрання Морщавці І.Є. запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Завідома неправосудність ухвали полягає в тому, що суддею Капустинським М.В.:

- умисно не застосовано правила ст. 177 КПК щодо підстав обрання запобіжного заходу, оскільки не було наведено жодної з перелічених в законі підстав для обрання такого заходу,

- умисно проігноровано факт недоведення прокурором існування ризиків, які є підставою для обрання запобіжного заходу,

- умисно викривлено зміст пояснень потерпілих і обвинуваченого, а також у спотвореному вигляді викладено обставини призначення минулих судових засідань.

Так, в тексті ухвали суддя Капустинський М.В. зазначив, що

"(…) Потерпілі Панченко А.В., Коренко Р.Я., Фролова В.М., Борисенко О.Г., Хрістенко О.В., Лохматова Ю.Ю., Слюсар О.І., Строміна Н.Г. клопотання прокурора підтримали та заявили про тиск та погрози з боку Морщавки І.Є."

Насправді про "тиск" заявила лише Панченко А.В., яка не змогла назвати дату, час, місце і спосіб вчинення такого тиску. Всі інші особи лише послалися на якісь плітки, почуті невідомо від кого.

Крім того, суддя Капустинський М.В. зазначив в ухвалі наступне:

"(…) встановлено, що під час підготовчого розгляду кримінального провадження обвинувачений Морщавка І.Є. порушував свої процесуальні обов’язки та ухилявся від явки до суду саме: самовільно покинув судове засідання 17.08.2016, після чого судом застосовано привід обвинуваченого у судові засідання на 18.08.2016 (а.с. 109-123) та виконано привід (а.с. 125) на 10.10.2016 (а.с.140-141)"

Зазначення таких фактів є умисною фальсифікацією з боку Капустинського М.В., оскільки приміщення суду 17.08.2016 р. Морщавка І.Є. покинув у зв’язку із закінченням робочого часу суду. В судове засідання 18.08.2016 р. він не викликався і про призначення цього судового засідання не знав. Ніякого приводу ані 10.10.2016 р., ані в інший день не відбувалося, Морщавка І.Є. з'явився до суду самостійно, без будь-якого примусу.

Далі Капустинський М.В. в тексті ухвали зазначив, що

"(…) під час судового розгляду кримінального провадження обвинуваченим Морщавкою І.Є., з метою незаконного впливу на потерпілих та свідків здійснено тиск та погрози розправою над собою або потерпілими безпосередньо у судовому засіданні"

Це є відвертою брехнею, оскільки нічого подібного Морщавка І.Є. не висловлював. Під час надання пояснень потерпілою Панченко А.В. обвинувачений лише вказав, що заяву до поліції вона не писала, оскільки за текстом цієї заяви добре видно, що справжнім автором є колишній або діючий правоохоронець – в заяві вжито специфічні словосполучення, які відсутні в лексиконі педагога. Жартуючи, Морщавка І.Є. пообіцяв пані Панченко зробити собі харакірі, якщо вона зможе негайно відтворити текст заяви, який вона начебто складала самостійно. Але навіть жартівлива обмовка була використана п. Капустинським, аби зайвий раз обгрунтувати своє свавілля.

В той же день, 20.10.2016 р., суддя Капустинський М.В. постановив завідомо неправосудну ухвалу про призначення справи до судового розгляду в закритому судовому засіданні.

На цей час вже більше 2-х місяців перебувало без руху клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту. Це клопотання суддя Капустинський М.В. розглядати відмовився без пояснення причин.

Завідома неправосудність ухвали від 20.10.2016 р. про призначення розгляду справи в закритому судовому засіданні полягає в наступному.

Згідно з ч. 2 ст. 27 КПК кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках:

1) якщо обвинуваченим є неповнолітній;

2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;

3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;

4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Обгрунтовуючи необхідність слухання справи в закритому засіданні, суддя зазначив наступне:

"Потерпіла Панченко Алла Вікторівна зазначила суду (а.с. 58), що під час обвинувачений – депутат Енергодарської міської ради Морщавка Іван Євгенович висловлювався в її адресу словами, які принижують її честь та гідність, що її посада зобов’язує відповідати високим вимогам моралі, оскільки вона є завідувачем дитячого садочку. Вказані висловлювання необхідно буде озвучувати і в судовому засіданні. У разі якщо в судовому засіданні будуть приймати участь особи, які не входять до переліку учасників кримінального провадження вказані неправдиві висловлювання про неї та інших потерпілих можуть негативно вплинути на її репутацію, як педагога, а також керівника дошкільного навчального закладу, створити негативний імідж серед батьків її вихованців та принизити її честь і гідність. Просила суд, посилаючись на пункт 3 частини 2 статті 27 КПК України, судове засідання у кримінальному провадженні здійснювати у закритому судовому засіданні".

Насправді зазначені твердження є вигадкою судді Капустинського М.В., тому що Панченко А.В. нічого подібного в судовому засіданні не пояснювала і таких клопотань не заявляла. Вона лише послалася на власні суб’єктивні враження від спілкування з обвинуваченим, які не мають ніякого стосунку до кримінального провадження і не можуть бути предметом судового розгляду.

Отже, суддя Капустинський М.В. діяв умисно, бажаючи порушити процесуальний закон і принцип гласності правосуддя. Капустинському М.В. як професійному судді не могло бути не відомо, що ніякого розголосу якихось неправдивих висловлювань як підстави для проведення закритого судового засідання процесуальний закон не передбачає.

Закрите судове засідання було необхідне п. Капустинському М.В. лише для того, аби убезпечити залу від журналістів і створення комфортних умов для осіб, які наразі обґрунтовано підозрюються у наданні неправдивих свідчень під час слідства.

Судове засідання 30.11.2016 р.

Постановляючи 20.10.2016 р. ухвалу про призначення справи до судового розгляду, суддя Капустинський М.В. визначив датою проведення цього засідання 28.11.2016 р.

Проте 28.11.2016 р. Морщавка І.Є. отримав від працівників поліції повістку на 30.11.2016 р. на 9.00.

30.11.2016 р. жоден з потерпілих до суду не з'явився.

До початку судового засідання Морщавка І.Є. і його адвокат Яма Д.М. марно намагалися зареєструвати в канцелярії суду заяву про відвід головуючого судді, оскільки на той час виявилися факти незаконних оборудок п. Капустинського з житлом (квартирою), які давали всі підстави вважати, що житло отримано ним незаконно в якості гонорару за майбутній неправосудний вирок Морщавці І.Є. (див. нижче).

Працівники канцелярії відмовлялися реєструвати зазначену заяву, не наводячи жодних мотивів. Керівник апарату суду на зауваження адвоката про необхідність дотримання вимог Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді (зокрема на пункти 2.1, 2.2 Інструкції) заявила, що такого документу вона не знає. З'ясувалося, що реєстрацію документу заборонив особисто п. Капустинський М.В.

На початку судового засідання Морщавкою І.Є. було заявлено відвід судді з підстав незаконного отримання ним квартири від керівництва місцевої влади безпосередньо перед направленням до суду сфальсифікованої кримінальної справи.

Суддя відмовив у розгляді заяви про відвід, пославшись на правила ч. 4 ст. 81 КПК (зловживання правом на відвід), але не постановивши відповідної ухвали.

Надалі по команді Капустинського прокурор Ковальов проголосив клопотання про зміну Морщавці І.Є. запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, після чого було оголошено перерву на 3 години.

За змістом клопотання прокурора Морщавка І.Є. нібито не з'явився в судові засідання, які, як виявилося, проводив п. Капустинський тихо сам з собою 28 жовтня і 16 листопада 2016 р. (!). Той факт, що ані Морщавка І.Є., ані його адвокати про ці засідання повідомлені не були, прокурора анітрохи не засмутив. Крім того, Морщавці І.Є. було поставлено у провину той факт, що він насмілився пройти стаціонарне лікування в обласній лікарні без дозволу високоповажного суду, а також прийняв участь у вшануванні пам'яті жертв Голодомору 1932-33 рр.

Адвокатом було складено і подано до канцелярії суду письмові заперечення проти клопотання прокурора, в яких зокрема було зазначено:

- про порушення прокурором ч. 3 ст. 184 КПК (ненадання жодних письмових доказів на підтвердження доводів клопотання),

- про грубе порушення правил пп. 3) ч. 2 ст. 183 КПК, згідно з якими до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років, можливо застосування тримання під вартою ВИКЛЮЧНО у разі, якщо буде доведено, що ця особа переховувалася від суду або перешкоджала кримінальному провадженню.

Зрозуміло, що ніякого переховування або перешкоджання в природі не було і бути не могло, але п. Ковальов в котрий раз видав свої хворобливі фантазії за дійсність. З аудіозапису подальшого перебігу цього циркового дійства (бо судом це важко назвати) вбачається, що особливе обурення п. Капустинського викликав той факт, що Морщавка І.Є. виступив з критикою корупційних дій місцевої влади, прокуратури та поліції, назвавши їх своїми іменами – тобто злочинцями. В залі суду склалася атмосфера 1937 року – будь-який критичний вислів не тільки щодо себе, але і щодо влади в цілому, а також щодо так званих "потерпілих" пан Капустинський вважає "перешкоджанням" кримінальному провадженню. Дивно, як така ляклива і емоційно неврівноважена людина взагалі насмілилася вести публічну діяльність у вигляді відправлення правосуддя.

Під час перерви Морщавці І.Є. стало зле, і "швидка допомога" забрала його до лікарні прямо з приміщення суду.

Повернувшись до залу після перерви, п. Капустинський знову надав слово прокуророві, навіть не з'ясувавщи причини відсутності Морщавки І.Є. в залі. Виявилося, що і це не обов’язково – у прокурора вже був готовий і віддрукований в кількох примірниках папірець, згідно з яким Морзавка І.Є. ПЕРЕХОВУЄТЬСЯ ВІД СУДУ. На цій підставі прокурор просив про затримання Морщавки І.Є. з метою його доставляння до суду.

Зауваження адвоката про виклик "швидкої", госпіталізацію 70-річної людини з тиском 220/120 і т.ін. Капустинський у звичному для себе стилі проігнорував, зажадавши від адвоката (!) письмової довідки про виклик швидкої (!!), оскільки він особисто не бачив, як обвинуваченого вкладають у ліжко.

Отже, п  Капустинський має неабиякі здібності – чути від "потерпілих" слова, яких вони ніколи не казали, і дослівно переносити ці несказані слова до тексту процесуальних документів, і одночасно з цим не бачити подій, які спостерігаються всіма людьми, які знаходяться в тому самому приміщенні в той самий час.

Зрозуміло, що замовлення було виконано до кінця – відповідна ухвала проголошена через 10 хвилин, миттєво вручена поліції, яка миттєво поїхала до лікарні.

Нагадаю, що пан Капустинський в ухвалі нічого про лікарню не зазначив, вдавши, нібито йому невідомо про госпіталізацію Морщавки І.Є. Звідки поліція дізналася, що обвинуваченого потрібно шукати не вдома, а саме в лікарні, можна тільки здогадуватися.

Після доставлення Морщавки І.Є. (вирвали з-під крапельниці) фарс продовжився. Знову лунали істеричні завивання про якісь неіснуючі "перешкоджання" (систематична неявка потерпілих нікому, як виявилося, не перешкоджає), "ухилення" (невручення повідомлення про підозру, обвинувального акту, викликів до суду тощо – це аж ніяк не "ухилення", це прокурор вважає нормальним), "тиск на суд" і т.п. маячня, яку людині з вищою юридичною освітою навіть соромно наводити у всіх подробицях.

Надані захистом документи, які підтверджували перебування Морщавки І.Є. на стаціонарному лікуванні, а також очевидні докази неповідомлення обвинуваченого про "фейкові" засідання 28.10 і 16.11 були повністю проігноровані, суть заперечень сторони захисту у відповідній ухвалі не зазначено, і після досить недовгих розмірковувань п. Капустинський М.В. виніс чергову незаконну ухвалу, якою ув’язнив Морщавку І.Є. на строк до 28 січня 2017 р., головним чином на тій підставі, що обвинувачений не з'явився в судові засідання, про які Капустинський його не повідомляв та і не збирався це робити.

Сценарій добіг кінця.

Зрозуміло, що починаючи з 14 грудня (дата наступного засідання) почнеться тривалий період різноманітних хвороб, відряджень і відпусток у так званих "потерпілих" і "свідків", які до цього юрбилися в суді разом з ряженими "бійцями", але натепер по черзі почнуть згадувати про існування у них тривалих розладів здоров'я. Обов'язково виникнуть якісь непереборні труднощі із наданням письмових документів (бо з 1 поверху, де розташовано поліцію, на 2 поверх, де розмістився суд, доставити ці папірці буде надважко).

Все буде зроблено для того, аби Морщавка І.Є. якнайдовше залишався під вартою, аби на його прикладі показати всім – виступиш проти влади, проти її свавілля і хамства, проти вгодованих хапуг, які насмілюються величати себе педагогами, вчиниш опір бандитові, наб’єш йому п’яне рило – потрапиш до в’язниці. І вже звідтіля не вийдеш.

ОТРИМАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ

(СТАТТЯ 368 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ)

Згідно з пунктом V рішення виконкому Енергодарської міської ради № 212 від 21.07.2016 р. судді Капустинському М.В. було надано службову квартиру за адресою: м. Енергодар, вул. Лісова, 1, корпус 3, кв. 85, житловою площею 26,0 кв.м.

В якості підстав для прийняття такого рішення зазначені посилання на наступні акти законодавства: ст. 118 ЖК УРСР, постанову РМ УРСР "Про службові жилі приміщення", від 04.02.1988 р. № 37, якою затверджено Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, а також ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Вважаю надання Капустинському М.В. квартири, яка є власністю територіальної громади міста Енергодара, отриманням неправомірної вигоди, виходячи з наступного.

1) Дійсно, згідно з ч. 1 ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" після призначення на посаду суддя, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Проте такий порядок Кабінетом Міністрів на сьогодні не визначено. Відповідна постанова КМУ за № 707 від 03.08.2005 р., яка регулювала порядок надання суддям житла органами місцевого самоврядування, діяла до грудня 2010 р. і була скасована постановою КМУ № 1097 від 01.12.2010 р.

Норми постанови РМ УРСР 1988 р. не замінюють собою норм раніше прийнятої постанови КМУ і не створюють правових підстав для забезпечення суддів житлом. Такого висновку, зокрема, дотримується Рада суддів України в своєму Рішенні від 04.12.2014 р. № 62.

2) Рішення виконкому прийнято з перевищенням владних повноважень цього органу, оскільки у відповідності до підпунктів 30) і 31) частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконком міської ради та інші виконавчі органи ради користуються повноваженнями щодо відчуження об’єктів права власності територіальної громади лише у випадках, коли таке право надано рішенням ради, прийнятим на пленарному засіданні.

Питання про передання квартири судді Капустинському М.В. на пленарному засіданні міської ради не ставилося і не вирішувалося.

3) Усним опитуванням членів виконкому Енергодарської міської ради встановлено, що рішення про надання Капустинському М.В. квартири на засідання виконкому не вносилося, членами виконкому не обговорювалося і не голосувалося.

Якщо прийняти до уваги, що справу Морщавки І.Є. було "випадково" отримано до свого провадження суддею Капустинським М.В. 11.07.2016 р., тобто за 10 днів до видання рішення виконкому, то існує обґрунтована підозра в тому, що квартиру було незаконно (тобто без передбачених законом підстав) надано Капустинському М.В. посадовими особами Енергодарської міської ради в якості неправомірної вигоди, з метою забезпечення в подальшому винесення суддею вигідних для замовників завідомо неправосудних судових рішень відносно Морщавки І.Є.

================================================

У відповідності до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Як передбачено ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Досудове розслідування, відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На підставі викладеного я стверджую, що суддею Енергодарського міського суду Запорізької області КАПУСТИНСЬКИМ Максимом Вікторовичем допущено грубе і зухвале порушення норм КПК, яке суттєво обмежує право Морщавки І.Є. на захист, а саме:

- порушено вимоги ст. ст. 318, 325 КПК – підготовче судове засідання двічі переносилося на догоду потерпілій стороні за відсутності будь-яких поважних причин для цього,

- порушено вимоги ст. ст. 321, 328 КПК – до зали суду організовано доставлені провокатори, що не могло відбутися без відома головуючого судді і судового розпорядника, який у нього в підпорядкуванні. Головуючим не забезпечено пріоритетне право журналістів на присутність в залі судового засідання, до провокаторів не вжито жодних заходів впливу за порушення порядку в судовому засіданні,

- порушено вимоги статті 314 КПК про порядок проведення підготовчого судового засідання. Головуючий з надуманих підстав ухилився від вирішення питання про можливість призначення справи до судового розгляду,

- порушено вимоги статті 367 КПК про додержання таємниці нарадчої кімнати. Взаємне узгодження дій головуючого і прокурора було настільки явно продемонстроване, що викликало обурення навіть сторонніх спостерігачів,

- порушено вимоги статей 184, 193 КПК щодо порядку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу – достовірно знаючи, що відповідне клопотання не зареєстровано в канцелярії суду і не вручено ані обвинуваченому, ані його захисникові, суддя оголосив перерву для розгляду цього незаконного клопотання,

- порушено вимоги статті 322 КПК – призначено судове засідання поза межами робочого часу, з метою вчинення додаткового тиску на обвинувачену особу.

Крім того, суддя Капустинський М.В., діючи умисно, з метою догодити стороні обвинувачення, постановив наступні завідомо неправосудні судові рішення:

- 17.08.2016 р. – ухвалу про примусовий привід обвинуваченого Морщавки І.Є. в судове засідання 18.08.2016 р.,

- 18.08.2016 р. – ухвалу про повторний примусовий привід обвинуваченого Морщавки І.Є. в судове засідання 10.10.2016 р.,

- 20.10.2016 р. – ухвалу про застосування до обвинуваченого Морщавки І.Є. запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту,

- 20.10.2016 р. – ухвалу про призначення кримінального провадження в закритому судовому засіданні,

- 30.11.2016 р. – ухвалу про примусове доставлення Морщавки І.Є. до суду,

- 30.11.2016 р. – ухвалу про обрання Морщавці І.Є. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, суддя Капустинський М.В. умисно підробив наступні процесуальні документи:

- ухвалу про призначення судового засідання на 28.10.2016 р.,

- ухвалу про призначення судового засідання на 16.11.2016 р.,

При цьому Капустинський М.В., достовірно знаючи, що на відповідні дати Морщавка І.Є. до суду не викликався, включив до тексту пізніше виготовлених ним ухвал, датованих 30.11.2016 р., безпідставне і нічим не підтверджене твердження про ухилення Морщавки І.Є. в зазначені судові засідання, тобто включив до тексту офіційного документу завідомо неправдиві відомості, тобто – підробив зазначені документи.

Крім того, суддя Капустинський М.В., діючи умисно, з метою створення сприятливих умов для винесення завідомо неправосудних рішень, порушив право Морщавки І.Є. на захист, а саме – не повідомив захисників обвинуваченого Кармазіна Ю.А. і Яму Д.М. про призначені ним судові засідання 28.10 і 16.11.2016 р., для чого надав відповідні вказівки працівникам апарату суду (тобто діяв у групі осіб в якості організатора).

Крім того, суддя Капустинський М.В., будучи посадовою особою, яка займає відповідальне становище, отримав від невстановлених посадових осіб Енергодарської міської ради неправомірну вигоду у вигляді права користування квартирою за адресою: м. Енергодар, вул. Лісова, буд. 1, корпус 3, кв. 85.

На підставі викладеного прошу:

 

Внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про вчинення суддею Енергодарського міського суду Запорізької області КАПУСТИНСЬКИМ МАКСИМОМ ВІКТОРОВИЧЕМ злочинів, передбачених:

- ч. 2 ст. 375 КК України, - постановлення завідомо неправосудних ухвал, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене з метою помсти за викриття потерпілим іншого злочину

- ч. 2 ст. 374 КК України - грубе порушення права обвинуваченого на захист, вчинене групою осіб,

- ч. 3 ст. 368 КК України, - отримання неправомірної вигоди посадовою особою, що займає відповідальне становище.

Розпочати досудове розслідування.

 Ю. А. Кармазін

You have no rights to post comments