Пятница, марта 29, 2024

v5Відкритий лист-звернення
до колишнього голови Запорізької обласної ради В.І. Межейка

Віктор Іванович!
По правилам треба було б написати «шановний», але який же ви шановний, коли стільки горя та ганьби принесли своєю діяльністю на високій посаді всій запорізькій громаді, моїй сім’ї та мені особисто?!
Коли ви пропонували мені очолити комунальний заклад «Вільнянська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради (на фото), обіцяли «всіляку допомогу», бо знали, що там творилося.

Знали про процвітаючу педофілію, насилля над дітьми-сиротами, знали, що 16-річна дівчинка вистрибнула з вікна 3-го поверху, рятуючись від побиття вихователькою. Знали, що дитина залишилася інвалідом і ніхто за це не відповів. По всеукраїнським каналам йшли численні репортажі про крадіжки персоналом інтернату продуктів, коли «діти роками не бачили ні риби, ні м’яса, а білизну роками їм не міняли”, про мільйонні нестатки матеріальних цінностей. Я погодилася працювати директором цього закладу, бо сама є матір’ю і мала надію змінити життя двох сотень дітей з розладами розумового розвитку на краще.
Мене навіть не засмутило те, що ви через свого помічника Косарєвського Д.М. наказали, що постачати продукти харчування у школу-інтернат буде тільки Запорізька райспоживспілка (Чухрай О.В.).
Та грянув Майдан, ви жорстоко його розігнали, а потім півроку переховувалися, вас майже не було на роботі.
Продукти харчування «від Чухрая» були по завищеним цінам та такої низької якості, що постійно була загроза отруїти ними дітей. Відмова від таких поставок стало для мене роковою в моїй подальшій долі.
Ви особисто «мертвою хваткою» вирішили мене незаконно звільнити. Знайшли спільника в особі Ярмощука, на той час вже люстрованого, але ще депутата. Розіграли цинічний сценарій на сесії обласної ради 25 грудня 2014 року.
Незважаючи на те, що на мою підтримку виступали поважні депутати обласної ради: професор Турченко Ф.Г., Луценко К.В., Мефьодова Л.С. та інші, постійними комісіями була внесена пропозиція не включати до порядку денного питання про моє звільнення, ви особисто, як «наперсточник» зманіпулювали:
„Пропоную голосувати. Хто за те, щоб підтримати пропозицію постійних комісій та не включати до порядку денного питання про звільнення. Будь ласка. Ми голосуємо за то, я прошу, щоб оставити його у порядку денному. (голосування) Рішення не прийнято. Питання включається до порядку денного. Дякую.” (зі стенографічного звіту 39-ї сесії шостого скликання Запорізької обласної ради від 25.12.2014р.)
Потім ви особисто, в порушення Регламенту, п’ять разів (!!!) ставили це питання на голосування. Ви не надали слова ні мені, ні моїм прихильникам, навпаки, запустили в сесійну залу проплачених крикунів, серед яких був колишній вчитель-педофіл, якого я особисто зняла без штанів з дівчинки-сироти 9 років у школі-інтернаті (сьогодні ще триває досудове розслідування фактів педофілії) та колишня кастеляна, у якої виявили нестачу одягу та взуття на сімсот тисяч гривень.
Та голосів депутатів для мого звільнення не вистачило. Тоді відбулося неймовірне – десь знайшлися додаткові чотири голоси «за», ви особисто продавили це питання, звільняючи мене. За годину ви особисто так поспішили підписати мені трудову книжку, що навіть забули написати, сесією якої ради мене звільнено.
Я виявилася такою ж безправною як і сотні моїх вихованців-сиріт.
Ви особисто вже другий рік розгорнули проти мене та моєї родини наклепи, переслідування, безпідставні звинувачення.
Повідомляю вас, що четверо депутатів Запорізької обласної ради шостого скликання, а саме: Семененко О.В., Лєвая Н.М., Патока С.П., Боровков О.А., дали показання в суді під присягою, що не голосували за моє звільнення, а в офіційних документах, підписаних вами та розміщених на сайті обласної ради їх голоси сфальсифіковані. По даному факту несанкціонованого втручання в систему електронного підрахунку голосів порушено кримінальну справу та відомості внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування.
Звичайно, я подала до суду з позовом про відміну рішення сесії обласної ради під вашим головуванням. Повірте, вам прийдеться відповісти за свій цинізм і відверту брехню.
Віктор Іванович! Ви вже другий рік уникаєте відповідальності щодо порушення законодавства України та не з’являєтесь до суду, демонструючи зневагу до судової гілки влади в Україні. Три останніх засідань суду було перенесено через вашу неявку. Наберіться чоловічої та громадянської мужності та прийдіть на засідання суду згідно повістки.

PS. До речі, ваш товариш Чухрай О.В. знову постачає продукти харчування у Вільнянську школу-інтернат через підставних осіб- ФОП Іванченко О.В., ФОП Марюхна А.М., яким за останній рік перераховано відповідно 523,4 тис. грн. та 343,2 тис. грн.
Дерибаните, пани, бюджет країни. Та тільки діти-сироти, що голодують в інтернаті, вам цього не простять ніколи.

без поваги до вас І.В.Вербова

Джерело: facebook.com

От редакции:

«Ах, какие белые на синем», – пел Александр Малинин, а потом в другой песне, - «Мелькают <…> знакомые лица»… Но, не чайки и не бравый поручик… На манеже всё те-же - сине-белые «регионалы» областного значения – Межейко, Косаревский, семейка Чухраев…

Натворили грехов – надо отвечать. Понятно, почему экс-председатель облсовета Межейко не приходит на суд. Чтобы не превратить условный пятилетний срок в реальный в кокой-нибудь из Вольнянских колоний поблизости к греховным деяниям. В том, что на всех указанных и не упомянутых членах ОПГ по обворовыванию дважды несчастных детей – сирот и больных психически, лежит особо смертный грех и лютая людская ненависть, является бесспорным фактом.

Удивляет другое – полное отсутствие раскаяния. Бывший директор пишет о преследующем её на протяжении двух лет гонении со стороны Межейко - «Ви особисто вже другий рік розгорнули проти мене та моєї родини наклепи, переслідування, безпідставні звинувачення». Чухрай как ничего и не было, снова за старые проделки.

Дело в том, что они уже по-другому и не могут. На прошлом воровстве все они так разжирели недвижимостью, автотранспортом и прочими благами цивилизации, что обслужить всё это «хозяйство» никаких честных денег не хватит. Вот что для них святое. Все они рабы своего греха не достойные ни малейшего снисхождения – только всеобщее общественное презрение – их роковой удел.

И мы этому должны научиться, если хотим, чтобы если не мы, то наши дети выбились наконец из рабства нищеты, устроенное нам такими вот «сине-белыми» и с ними «солидаными» из новой-старой власти. Гнать их всех «поганой метлой», а в освободившихся особняках открывать семейные детские дома с полным пансионом за счет реализации престижного автотранспорта и прочей «панской» рухляди.


Комментарии   

+3 #2 Артем 15.10.2016 12:48
Да, ничего не изменилось в Датском королевстве. А какие были чаяния.... И что делать? Это же везде, во всех сферах такое. Нужно подниматься на новый Майдан, нужны мусорные люстрации, нужно же что то делать. Нельзя вот так безнаказанно оставлять ...
+3 #1 ,Elena 15.10.2016 10:30
Истинная правда!

You have no rights to post comments